Проповідуючи під час ранкової Святої Меси в перший день лютого, Святіший Отець коментував «катехизу про витривалість», назвавши так прочитаний уривок із Послання до євреїв.
Всі ми переживаємо періоди відчаю, «темні хвилини», коли здається, що все втратило сенс; і саме тоді християни повинні виявляти витривалість, щоб «досягти обітниці», не піддаючись спокусі відступити назад. Такими думками поділився Папа Франциск під час Святої Меси в каплиці Дому святої Марти в п’ятницю, 1 лютого 2019 р.. Він зосередив увагу на Першому читанні, яке було почерпнуте з 10 розділу Послання до євреїв, повідомляє Vatican News.
Християнське життя — не постійне свято
Як зауважив проповідник, це лист до християн, «які переживали темний період», адже розпочалися переслідування. Кожна людина в своєму житті переживає хвилини пригнічення, «коли почувається нічим». Хвилини вичерпаності переживав навіть Ісус…
«Християнське життя не є карнавалом, безперервним святом та радістю. Християнське життя має прекрасні миті й лихі періоди, моменти літеплості, відчуженості, коли все втрачає сенс… період спустошення, — підкреслив Святіший Отець. — І саме на такі хвилини, викликані чи то переслідуваннями, чи внутрішнім станом душі, автор Послання до євреїв стверджує: “Вам потрібна лише терпеливість”. Для чого? “Щоб, виконавши Божу волю, одержати обітницю”. Витривалість, аби дійти до обіцяного».
Засоби проти відчаю
Що ж потрібно для того, щоби протистояти почуттю спустошення та відчаю? Папа наголошує: по-перше, треба пригадувати «щасливі дні зустрічі з Господом». А по-друге, не втрачати уповання та те, що було обіцяне. Важливо, щоб у важкі хвилини «не відступити назад».
«Чинити спротив у важкі хвилини, але спротив пам’яті й надії; протистояти серцем, адже серце, коли думає про прекрасні хвилини, — дихає, коли споглядає на надію — також дихає. Саме це слід чинити в періоди відчаю, щоб знайти як негайну втіху, так і відраду, обіцяну Господом», — підкреслив Франциск.
Приклад мучеників
У цьому контексті Святіший Отець згадав про свій минулорічний візит до Литви, де його вразило свідчення мужності численних християн, «витривалих у вірі».
«Також і сьогодні чимало людей страждають за віру, але, пам’ятаючи про свою першу зустріч з Ісусом, не втрачають надію та прямують уперед», — сказав він, підсумовуючи:
Коли «диявол напосідає на нас зі спокусами, нашою неміччю, слід скеровувати свій погляд на Господа» та «згадувати зустріч із Господом і надію, яка нам належить».