Під час зустрічі з журналістами Папа Франциск розповів історію маленького хлопчика з ВДМ у Панамі.
Святіший Отець відповів на запитання журналіста «Радіо Панама» Едвіна Карбера Урібе. Повний текст розмови на борту літака можна прочитати тут.
Журналіст запитав Папу про його місію під час останнього Всесвітнього дня молоді. Ось відповідь Франциска
«Моя місія на Дні молоді — це місія святого Петра: утверджувати у вірі. Це реалізується не через накази та приписи, а через дозвіл іншому торкнутися твого серця і відповідь на те, що приходить до тебе. Я вважаю, оскільки сам так живу, що важко будь-кому реалізувати цю місію лише за допомогою голови. Щоб виконати місію, мусиш її відчути, а коли відчуєш — вона тебе вразить. Життя вражає. Думки тебе вражають.
В аеропорту, де мене зустрічав президент, до мене привели дитину, дуже гарного, маленького хлопчика…Така дитина. Розповіли, що коли цей хлопчик перетинав кордон із Колумбією, його мама померла, і він залишився сам. Йому близько п’яти років. Він з Африки, але ніхто не знає, з якої країни, бо він не розмовляє англійською, португальською чи французькою — тільки своєю етнічною мовою. Його всиновили. Він був дуже жвавою дитиною, розвивався добре.
Життя завдало удару цьому хлопцю, покинуло його, адже його мама була мертва. Поліцейський передав його владі, яка мала про нього подбати. Це як ляпас (від життя), через який місія набирає кольорів. Ця місія притягує мене. Може тому, що я є…, що це походить з мого серця.
Я кажу молоді: те, що вони мають зробити в житті, це йти і вживати три мови — голови, серця і рук. Три гармонійні мови, які роблять те, що відчувають і що думають; думають те, що відчувають і що роблять; і відчувають те, що думають і, що роблять.
Я не знаю, як підсумувати цю місію. З цим усім я йду на молитву і стою перед Господом, іноді засинаю, але довіряю Йому все, що переживаю на місії і прошу, щоб утверджував віру через мене. Так я бачу свою місію, так її переживаю».
фінансово.
Щиро дякуємо!
