12 святих матерів

Святих матерів, жінок, які віддано любили своїх дітей, в історії Церкви багато. З нагоди Дня матері пропонуємо познайомитися з 12 святими жінками-матерями.

1. Свята Моніка

Завдяки її вірі та молитві Церква має св. Августина. Знаємо, що протягом довгих років вона плакала і молилася про навернення свого сина. 
Моніка зробила усе, аби майбутній Вчитель Церкви познайомився зі св. Амврозієм. Саме під впливом проповідей цього святого Августин навернувся і прийняв Хрещення. 

2. Свята Нонна з Назьянсу

Нонна робила все, щоб її чоловік навернувся на християнство, адже він належав до однієї з тогочасних сект. Жінці це вдалося, і Григорій (у віці 60‑тироків) став єпископом Назіанса. Троє її дітей також стали святими. Святий Григорій Богослов – один із них.

3. Свята Емілія Кесарійська

Емілію називають Матір’ю Святих. Вона дала Церкві великих святих: богословів і Отців Церкви Василія Великого, єпископа Кесарії Каппадокійської, єпископа Григорія Нисського, Петра, єпископа Севастійського, святу Мокрину Молодшу.

4. Франциска Римська

Вона народилася 1384 року в патриціанській родині, була родичкою князів Орсіні й Савеллі. З дитинства побожна, вона хотіла присвятити себе Богові у чернецтві, але батьки віддали її заміж.

Побожна і заможна дружина й мати, Франциска опікувалася домом і не забувала про бідних та хворих, причому не тільки як «одна з добродійок». Бідняки Рима називали її святою, а інші побожні пані вчилися в неї діяльного милосердя. Допомогу бідним і хворим вона несла і тоді, коли її власний дім було зруйновано та пограбовано, а потім вибухнула епідемія холери (1413-1414).

5. Свята Матильда

Матильда Вестфальська — донька вестфальського графа Теодоріха (Дітріха) Рінгельхаймського і його дружини Рейнхільди, прабабуся св. Генріха і дружини св. Стефана Угорського — бл. Гізелли.

Батьки, дбаючи про виховання своєї доньки, віддали Матильду в монастир сестер-бенедиктинок в Герфорді. Там пройшли її молоді роки, які вона пізніше називала найкращими роками свого життя.

Як вірна дружина, вона прожила з Генріхом 25 років. У них народились п’ятеро дітей: Хедвіга Саксонська (910—965); майбутній король Німеччини, а з 962 року — імператор Священної Римської імперії Отто І Великий (912—973); майбутня дружина короля Франції Людовика ІV Герберга Саксонська (913—969); герцог Баварський Генріх І(919/921—955) — дідусь св.Генріха і бл.Гізелли; св.Бруно I Великий (925—965) — архієпископ Кельнський і герцог Лотарінгський.

6. Свята Бригіда

Бригіда народилася неподалік Уппсали, в побожній родині, близькій до королівської сім’ї. Заміж її віддали в 14 років, за 18-річного Ульфа Гунмарссона, якому Біргітта за 28 років подружнього життя народила восьмеро дітей, серед них – Карін (Катерину), яка стала святою. Хоча Бригіда мала об’явлення з раннього дитинства й мала бажання служити Богові, проте долю заміжжя прийняла. Чоловік їй трапився добрий; у їхньому домі так само, як у домі батьків Бригіди, було прийнято ходити в паломництва (особливо ж до улюбленого Сантьяго-де-Компостела), розвивалося молитовне життя.

7. Єлизавета Угорська

Єлизавета Угорська вийшла заміж у 14 років, мала трьох дітей, а за шість років її чоловік вирушив у Хрестовий похід, під час якого заразився чумою і помер. Молода королева з трьома дрібними дітьми овдовіла у 20 років, а згідно з тодішнім законодавством, більше не мала права мешкати у замку правителя. Тому вона перебралася спершу в Ейзенах, потім у Марбург. Займалася дітьми і не полишала справ милосердя.

8. Єлизавета Португальська

«Ангел миру» – під таким ім’ям увійшла в історію св.Єлизавета (Ізабелла) Португальська (1271–1336). Дочка королівського роду, названа на честь двоюрідної бабці – Єлизавети Угорської (також святої), вона була у 12-річному віці заручена з португальським королем Діонісієм (Дінішем І).

Запальний до жінок і розваг, король був не менш запальний до сварок та війн. Поки чоловіка не було в столиці, королева виховувала дітей і займалася благодійністю, з коштів власного посагу підтримуючи монастирі, лікарні та притулки. Щодо виховання дітей, то вона опікувалася дочкою Констанцією, сином Альфонсом, і ще… дітьми коханок чоловіка.

9. Блаженна Марцеліна Даровська

У 22 роки вийшла заміж за Кароля Даровського, однак за три роки овдовіла. Продовжуючи мріяти про чернецтво, біля образу Чорної Мадонни в Ченстохові залишила свої шлюбні персні й поклялася жити «у Бозі й для Бога». Разом з Юзефою Карською 1857 р. заснувала в Римі конгрегацію Сестер Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, щоб працювати над відродженням сім’ї, належно виховуючи молодих жінок. Повернувшись в Україну 1863 року, стала засновницею і першою настоятелькою монастиря сестер-непорочниць у с.Язловець біля Бучача на Тернопільщині. Це була перша християнська школа-інтернат для дівчаток зі шляхетних католицьких родин.

10. Елізабет Сетон

Елізабет Анна Бейлі народилася 28 серпня 1774 року, була другою дитиною доктора Річарда Бейлі та Кетрін Чарльтон із Нью-Йорка.  Річард був першим професором анатомії в Колумбійському коледжі і головний санітарний лікар порту Нью-Джерсі. Кетрін була дочкою одного з керівників Єпископальної церкви США, що служив у храмі святого апостола Андрія на Стейтен-Айленд близько 30 років; Елізабет також належала до цієї спільноти.

Вона вийшла заміж у 19 років за Вільяма Сетона. У шлюбі народилося п’ятеро дітей. Річард був першим професором анатомії в Колумбійському коледжі і головний санітарний лікар порту Нью-Джерсі. Кетрін була дочкою одного з керівників Єпископальної церкви США, що служив у храмі святого апостола Андрія на Стейтен-Айленд близько 30 років; Елізабет також належала до цієї спільноти.

Чоловік Елізабет хворів на туберкульоз. Подружжя зі старшою донькою перебували протягом певного часу в Ліворно, де клімат був сприятливішим, ніж у США. Саме в Італії Елізабет знайомиться з католицизмом. Через деякий час чоловік помирає, Елізабет повертається на батьківщину й стає католичкою. Згодом у своєму будинку вона заснувала першу католицьку школу в Сполучених Штатах. «Мати Сетон» заснувала також Згромадження сестер Милосердя св. Йосифа.

11 і 12. Перепетуя і Феліцита

Перпетуя була донькою проконсула Карфагена, молодою матір’ю, яка тільки-тільки народила сина. Живучи в домі свого батька-поганина, вона розповідала про Христа тим, кого зустрічала в домі: своєму братові Сатуру і невільникам-слугам – Феліциті, Ревокату, Секундулу і Сатурніну.

Феліцита була на восьмому місяці вагітності. Закон же не дозволяв страчувати матір раніше, ніж народиться дитина.