Попільна Середа — це день із глибоким корінням у католицькій традиції. У певних вимірах сучасні звичаї ідентичні з тими, багатовіковими. Ідеться про посипання голів попелом і про піст у широкому розумінні.
Але в інших вимірах давні звичаї аж ніяк не нагадують наші сучасні!
1.Великий Піст не завжди розпочинався у Попільну Середу. В перші століття християнства весь «великий» піст тривав не 40 днів, а тільки 40 годин. Він охоплював тільки Велику П’ятницю і Велику Суботу.
40-денний піст — це практика, яка походить аж із IV століття.
2.У Попільну Середу завішували образи і дзеркала, бо вони асоціювалися з розкішшю. Також ховали парадний одяг, красиві сукні, уникали жартів, а в дітей забирали іграшки.
Окрім того, в цей день (тоді званий Вступною середою) ретельно вичищали посуд, щоб ніде по каструлях і горщиках не залишилось ані сліду жиру чи м’яса. Ішлося про ідеальну підготовку до пісного періоду.
3.Традиція посипати голови попелом у час Великого Посту виводиться з VIII століття. Вже у ІХ столітті вона перетворилася на загальнопоширений обряд у Католицькій Церкві. Попіл для посипання голів взятий не аби звідки. Він повинен походити зі спалених пальм (верб), використаних у Вербну неділю минулого року.
4.Ще у ХІХ столітті в Попільну Середу відбувалася справжня битва посту з карнавалом. До настання вечора люди танцювали і практикували інші «запусти» (звичаї, пов’язані з кінцем карнавалу).Один із таких звичаїв — «попільна колода». Неодружені мусили тягнути важку колоду в рамках «покарання». Згадана колода символізувала подружнє ярмо. У XVIII столітті це замінили навішуванням на спину яєчних шкаралуп або оселедця. Поза дверима храмів молодь обсипала одні одних попелом, нерідко — цілими торбами.
5.У Великий Піст на Русі їли кисіль, латиною — glicerium, у Польщі це багатьом відомий «жур», страва з житньої муки. Причому їли його всі, від простих селян до князів і навіть монархів. А в саму Попільну Середу часто постували на хлібі й воді.
6.Звичаї Попільної Середи відрізняються залежно від традицій конкретної країни. В Англії на головах накреслювали хрестики вологим попелом, в Іспанії в цей день відбувається «entierro de la sardina» (похорон сардини). Це пов’язане зі звичаєм споживання риб у період Великого Посту. В минулі століття м’яса не їли протягом цілого посту.
“Похорон сардини”. Вікіпедія