Чинні правила використання та дослідження космічного простору сягають часів «холодної війни», коли космічні експедиції проводили виключно держави, а орбіта була ще безлюдною. Зараз усе це змінилося.
До дискусії щодо нових законів долучається також Церква — повідомляє німецький портал katholisch.de.
Космічне сміття
Сайт нагадав, що з часів запуску Супутника 1957 р. у космос було відправлено понад 11 тис. сателітів. Дедалі більша з них частина стає космічним сміттям, а за побоюваннями, так званим синдромом Кесслера, космічне сміття стає дедалі небезпечнішим: ще 1978 р. американський астрофізик із NASA Дональд Дж. Кесслер застерігав, що частини старих супутників, викинуті паливні баки, ілюмінатори та інші об’єкти можуть стати причиною серії нових зіткнень, і таким чином, дедалі більшає частин сміття, які через свою велику швидкість можуть впливати на супутники, космічні кораблі та станції — як постійний, сильний артилерійський вогонь.
Інші космічні проблеми
Це питання становить рушійну силу космічної політики Ватикану. У розмові з katholisch.de перший секретар місії Святого Престолу при ООН, о. Девід Чартерс, пояснює, що космічне сміття становить проблему, яку потрібно терміново вирішувати. Щоб обмежити каскадний ефект, необхідно врегулювати простір — цю тему ватиканські дипломати постійно порушують, зокрема, на перемовинах з ООН.
Але не лише сміття є причиною необхідності створення нових принципів щодо космічного простору. Синдром Кесслера поглиблюється нинішнім космічним бумом, коли мільярдери створюють космічні підприємства. Поруч із приватизацією космічних подорожей дедалі гострішими стають економічні питання: хто і на яких умовах може експлуатувати ресурси в космосі? Кому належать Місяць, планети й астероїди? Крім того, ми маємо справу зі зростанням мілітаризації космічного простору. Наприкінці 2019 р. тодішній президент Дональд Трамп створив новий підрозділ збройних сил США — United States Space Force. Є ризик, що космос скоро перестане бути захищеною нейтральною зоною.
Космічне законодавство та його цілі
Використання космічного простору регулює угода ООН від 1967 р. «Договір про принципи діяльності держав із дослідження та використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла» («Договір про космос») — продукт «холодної війни»: його головною метою було тримати космос подалі від політичного напруження на Землі та забезпечити його мирне використання. «Дослідження та використання космічного простору, зокрема Місяця та інших небесних тіл, здійснюється на благо та в інтересах усіх країн, незалежно від рівня їхнього економічного та наукового розвитку, і є справою всього людства», — написано в першій статті Договору. З цією метою, крім заборони володіння зброєю масового знищення в космічному просторі, також діє заборона державам претендувати на територіальні права на інших небесних тілах.
Ватикан і космос: цілі й завдання
Святий Престол одним із перших підписав Договір ООН про космічний простір. Ватикан ще у квітні 1967 р. підписав цю угоду, яка набула чинності в жовтні того ж року. 1968 р. папа Павло VI, який, як і багато сучасників, був у захваті від початку космічної ери, пояснив причини цього рішення у своєму зверненні до Конференції ООН щодо мирного використання космосу. Хоча завдання Церкви полягає не в коментуванні технічних і наукових аспектів космічних досліджень, «вона безпосередньо зацікавлена освітніми, культурними, моральними та суспільними наслідками, які випливають із цього раптового розширення людської діяльності», — підкреслив папа.
Часто траплялося, що науковий і технологічний прогрес не супроводжується прогресом у царині права, моралі та міжнародної співпраці. «Договір про космос» — це перший крок до того, щоб цього разу зробити щось інше, пояснював Павло VI. Але водночас, як він стверджував, щоб іти в ногу з цим прогресом, необхідний подальший, динамічний розвиток закону про космічний простір. Папа висловив сподівання: «Якщо це станеться, то космічна ера триватиме упорядковано, а не в сум’ятті та конкуренції. Цим користуватимуться всі народи, а не лише нечисленні привілейовані».
Святий Престол і розвиток космічного законодавства
Насправді, з 1967 р. церковне космічне законодавство розвивалося мало. Щоправда, було укладено ще кілька інших угод, наприклад, у справі порятунку загиблих астронавтів. Важливий «Місячний договір», який мав, зокрема, регулювати використання інших небесних тіл, вважається проваленим: його підписали тільки 17 держав, при цьому, серед них не було двох найбільших, які ведуть космічну діяльність: США та Росії. Святий Престол також не приєднався до цього договору. Не вдалася й спроба різних екваторіальних держав урегулювати 1976 р. в Боготській декларації використання орбіт геостаціонарних супутників — це була до сьогодні єдина спроба серйозної реформи космічного законодавства ООН.
Дискусії щодо реформи Договору про космос
Закон про космос і надалі, по суті, передбачає, що використання й дослідження космічного простору здійснюють державні організації. І хоча Договір про космос містить напрочуд чіткі нормативні питання — такі як відповідальність за запуск предметів у космос та правила для космічних станцій на інших небесних тілах, та незрозуміло, як ставитися до приватних польотів. «Комерційне використання космічного простору і його засобів має, насамперед, поважати принципи Договору ООН про космос», — пояснив ватиканський дипломат, о. Девід Чартерс. Але може виявитися, що необхідно буде встановити додаткові правові акти або «правила дорожнього руху», щоб упоратися з кількістю супутників, яка постійно зростає. Особливо важливо для Святого Престолу, щоб «комерційне використання космосу приносило користь усьому людству», наголосив о. Чартерс.
Тому сьогодні ведуться дискусії щодо реформи Договору про космос. Необхідне також багатостороннє вирішення нинішніх проблем, оскільки держави щораз більше діють на власний розсуд. Особливо США, які 2015 р. ухвалили закон, що дозволяє комерційне освоєння засобів, і де регулятивний орган отримує десятки тисяч запитів на нові супутники, що вимагає дій ООН. «Такі угоди важливі, але вони працюватимуть лише тоді, коли всі зацікавлені сторони зрозуміють, чому вони необхідні», — сказав у розмові з katholisch.de директор Ватиканської астрономічної обсерваторії, брат Ґай Консольманьйо. «Але я не впевнений, чи всі вже це зрозуміли», — додав єзуїт. Він підкреслив, що навіть якщо космічна політика — не безпосередня сфера діяльності астронома, то пропозиції в цій царині опрацьовуються також і на наукових конференціях, у яких бере участь Ватикан і його обсерваторія.
Можливості, проблеми та виклики
2018 року Святий Престол спільно з Управлінням ООН із космічного простору (UNOOSA) організував семінар про експлуатацію та освоєння космосу, під час якого обговорювалися можливості та проблеми, пов’язані з Цілями сталого розвитку (SDGs). На зустрічі Комітету ООН із мирного використання космічного простору того ж року брат Консольманьйо представив чотири висновки цього семінару: земну атмосферу потрібно захищати як спільне благо; дані космічних досліджень мають вільно використовуватися всіма дослідниками; значення космічної політики має краще передаватися суспільству; і нарешті — є потреба більш справедливої участі в економічній діяльності в космосі.
Головні питання
Чи не найважливіше питання сьогоднішньої ватиканської космічної політики — це роззброєння та мир. Брат Консольманьйо наголосив перед Комісією ООН на важливості того, щоб космос залишався мирною зоною і щоб будь-яка діяльність та зусилля, пов’язані з космічним простором, захищали і просували цю мету. «Якщо космос стане черговим місцем збройних конфліктів, як до цієї пори земля, моря й повітря, це буде найнебезпечнішим і найтривожнішим явищем, яке торкнеться кожної людини на землі», — сказав ватиканський астроном і підкреслив: «Усі народи мають спільні кордони з космосом, тому всі народи будуть однаково близько до такої зони конфлікту».
Цю тему також регулярно порушує постійний спостерігач Святого Престолу при ООН Ґабріеле Качча. «Святий Престол хотів би підкреслити своє переконання, що космічний простір залишиться мирним місцем, яким він був до цієї пори в історії людства», — сказав ватиканський дипломат у жовтні 2021 р. на засіданні комісії Генеральної асамблеї ООН. Він стверджував, що для цього необхідно розширити чинні обмеження на озброєння в космосі. Ґабріеле Качча також нагадав про іншу космічну проблему, наголосивши: «Те, що ми знаємо про космічне сміття, яке виникло внаслідок знищення супутників, показує, як нерозумно було би піддавати об’єкти в космосі ризику використання зброї».
Головні пункти, які Церква вносить у дебати, — це також головні цілі католицького соціального вчення: спрямування на спільне благо, суспільний обов’язок власності, мир і багатогранність, це «турбота про благо всіх і про наш спільний дім» — підсумував брат Консольманьйо, цитуючи Папу Франциска.
Святий Престол ще не має сформульованої остаточної позиції щодо реформи Договору про космос, заявив о. Девід Чартерс. Секретар Місії Святого Престолу при ООН вважає, що крім участі в органах ООН із питань роззброєння, можлива також участь її представників у робочих групах, які займаються розробкою нової космічної політики ООН. «Останні події в космосі викликають занепокоєння», — сказав він, вказуючи на космічне сміття, мілітаризацію та комерціалізацію. Це свідчить про те, що чіткі засади та співпраця — дуже важливі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
