Чи є відповідь на важке питання про страждання дітей та «чому мама мене не любить і покинула мене?» Папа Франциск плакав — але ще він дав мудре пояснення.
Папа Франциск зізнався, що гірко заплакав, читаючи зізнання молодого румуна, якого мати покинула двічі. Першого разу вона залишила двомісячну дитину в дитячому будинку. Вдруге — коли син знайшов її через 21 рік і провів із нею кілька тижнів, але врешті-решт пішов, бо вона погано до нього ставилася. «Мій батько помер. Чим я винен, що моя мати мене не хоче? Чому вона мене не приймає?» — запитав він Папу.
На запитання про страждання дітей відповіді немає
Незвичайна зустріч Святішого Отця з румунськими сиротами відбулася у Ватикані ще 2018 р. і була максимально делікатною. Ця подія не записана в офіційному порядку денному Папи. Лише за деякий час газета «L’Osservatore Romano» оприлюднила перебіг цієї зворушливої розмови.
Франциск відповідав на багато «чому?» сиріт, підкреслюючи, що на запитання про страждання дітей немає жодної людської відповіді. «Ми можемо лише бути поруч із ними, страждати з ними і разом із ними плакати», — сказав Папа.
У цій зустрічі брали участь маленькі діти, молодь, а також дорослі, які вже покинули дитбудинок і створили сім’ю, а тепер через свою часто історію мають проблеми з побудовою тривалих стосунків і відповідальністю за інших.
Усім їм допомагає неурядова організація «FDP протагоністи в освіті». Вона була створена для підтримки покинутих дітей, які живуть самі в жахливих умовах на околицях Бухареста, а з часом простягнула руку допомоги іншим дітям, яким загрожує соціальне відчуження.
Любов, ув’язнена в матері
Як наголосили учасники зустрічі, з семи запитань, які поставили Францискові, запитання про «провину» звучало найсильніше, бо рано чи пізно у кожному дитячому серці виникає запитання: що я такого зробив, що батьки мене покинули.
«Справа не в твоїй провині, а у великій крихкості дорослих у вашій країні, причиною якої є, зокрема, велика бідність і соціальна несправедливість, які знищують бідних і слабких, закривають серця й змушують блукати. Це наслідок духовної порожнечі, яка призводить до таких неймовірних речей, як те, що мати кидає свою дитину», — сказав зворушений Папа.
А молодому чоловікові, який стояв перед вибором, чи створювати свою сім’ю, він сказав, щоби той ніколи не сумнівався в любові: «Попри все, мама тебе любить, навіть якщо не може цього показати. Не вміє, бо життя було до неї жорстоким і несправедливим. Ця любов ув’язнена в ній. Тому потрібно молитися, щоб одного дня вона змогла нарешті її вивільнити і виявити тобі. Не будь скептичним. Надійся».
Бог хоче всіх нас привести до Раю
Биті долею румунські діти ділилися з Папою своїми сумнівами щодо життя, віри та Церкви, яка, за їхніми словами, часто відгороджується стіною замість того, щоб будувати мости. Вони розповідали про свої страхи та побоювання за долі тих, хто став для них близькими.
Один хлопець зізнався, що минулого року у Великий Четвер помер його близький друг із дитячого будинку, а православний священник сказав, що він не потрапить до Неба, бо помер грішником. «Я так не думаю, — сказав Франциск, ніби шукаючи в ньому надію. — Можливо, цей священник мав щось на серці, щоб відповісти так, а не інакше. Але ніхто з нас не може стверджувати, що ця людина не потрапить до Неба. Я скажу щось, що, може тебе здивувати: ми не можемо цього стверджувати навіть щодо Юди. Бог хоче всіх нас привести до Раю — всіх, без винятку».
Святіший Отець також нагадав, що коли ми брудні від гріха й покинуті всіма та всім у житті, Христос завжди з ніжністю приймає нас.