Ідемо за Ісусом, не за людиною
Надто часто ми захоплюємося людьми, а не Духом Божим, який там є — в них, через них, або й попри них.
Людина — обманна, вона має кращі та гірші часи, але Господь — незмінний. Кожний з нас — грішник і підтверджує це, падаючи. Попри це Бог зважується використовувати нас такими, як ми є: неповних, недосконалих, більш або менш освячених. Саме тому ми як храм із живих каменів вказуємо не на себе, а на Христа, вигукуючи: слава! «Не нам, Господи, не нам, тільки Імені Твоєму».
Отець наш — щедрий, також і в уділенні помазань своїм знаряддям. Але не для того, щоби їх потім ушановували і робили з...
29 Червня, 13:30
2883
Роздуми