Впродовж 12 років капітан Швейцарської Гвардії на пенсії Роман Фрінджелі проходив навчання та підготовку, щоб віддати своє життя за Папу.
З 1987 по 1999рр. він був одним з п’яти особистих охоронців майбутнього блаженного Йоана Павла II, які охороняли Папу під час його поїздок. Протягом 12 років Папа здійснив 15 апостольських поїздок в Азію, Європу, Африку й Америку.
У цей період, протягом 3,5 років Фрінджелі очолював контингент Швейцарської Гвардії, коли Папа прямував за кордон. Капітан згадує: «Якщо б обставини зажадали, я б пожертвував собою заради Папи. Під час поїздок я завжди думав так».
Родом з Базілеа, що на півночі Швейцарії, Фрінджелі звільнився з Папської Гвардії понад десять років тому, але його ентузіазм залишився незмінним і він бажає поділитися своїми щасливими (а іноді сумними) спогадами про ті значущі поїздки.
Фрінджелі добре пам’ятає зусилля щодо стримування натовпу в Найробі, накази військовим у Мозамбіку про недопущення наближення величезної маси народу дуже близько до Папи і важке завдання охорони Понтифіка перед мільйоном віруючих в Сеулі.
«Я пам’ятаю, як в Руанді під час Меси ми отримали попередження про терористичну атаку з повітря, – розповідає капітан. – Можете уявити собі? Це сталося за чотири роки до геноциду, що стався в країні».
В іншій поїздці він перебував з Йоаном Павлом II у старому літаку, який, через туман, ніяк не міг приземлиться в Лесото. Після трьох спроб, літак полетів у напрямку Йоганнесбургу, політ тривав п’ять годин. Коли ж прибули в Лесото, то там тривав бій із застосуванням вогнепальної зброї, тому що спецназ звільняв групу заручників. Папа, який прибув до столиці Масеру на беатифікацію священика-місіонера Джозефа Жерарда, відвідав потім поранених в шпиталі. «Це була особлива, жахлива поїздка, – згадує Фрінджелі, – Йоан Павло II хотів звернутися з посланням миру і сам опинився в аналогічній ситуації».
Найнеспокійнішою поїздкою, ймовірно, було відвідування Берліна у 1996 році. Анархісти активно протестували, закидаючи автомобіль Папи різними предметами, інші дефілювали в оголеному вигляді. «Раптово ці божевільні почали кидати на вікна автомобіля Папи червоні кульки, наповнені фарбою», – розповідає Фрінджелі, який намагався стримати нападників. «Мені соромно за Німеччину, за те, що там відбулося. Поліція дозволила натовпу занадто близько підійти до автомобіля Папи, а я вимагав відтіснити його».
Бенедикт XVI відвідає Берлін у вересні, і дехто боїться, що може повторитися той самий сценарій. «В Берліні ніколи не знаєш, що буде», – говорить Фрінджелі. «Там можна очікувати божевілля, але Папа – німець, цей факт може допомогти. Можливо, поліція буде працювати краще, контролюючи натовп». Фрінджелі здивував той факт, що, як йому здалося, німецька поліція боялася стримувати людей. «Поліцейські не хотіли чіпати людей, особливо в Падерборні (етап, що передував Берліну в поїздці Папи). У Африці для стримування людей поліцейські застосовували палиці».
Але, на думку капітана, на африканському континенті безпека була посиленою. Під час подорожі Йоана Павла II в Яунді (Камерун) у 1995 році, Фінджелі бачив, як одна психічно нестійка людина ходила перед автомобілем Папи. Поліцейські схопили його за ноги, кинули на землю «як мішок картоплі», а потім кинули в натовп». Фрінджелі досі обурюється цією подією і називає її «жахливою», «скандалом».
Без зброї і бронежилетів
Охорона Папи під час поїздок зазвичай здійснюється двома швейцарськими гвардійцями в штатському, капітаном, старшим капралом і трьома агентами ватиканської поліції. Решту охорони забезпечує місцева влада, яка зазвичай надає ватиканській команді безпеки автомобіль.
Фрінджелі, перебуваючи на службі, не носив бронежилет, оскільки він дуже важкий. «Моїм захистом було моє тіло», – говорить він. При ньому ніколи не було зброї. «Що можна зробити одним пістолетом проти натовпу?», – запитує він, – Можуть загинути багато людей, це може статися і в Соборі Святого Петра і під час аудієнції».
Фрінджелі більше покладався на свій зовнішній вигляд і на фізичну форму. Колишній швейцарський гвардієць показав мені фотографію, на якій він одягнений в темний костюм і йде поруч з Йоаном Павлом II під час його відвідин Румунії, аналізуючи навколишній натовп своїми натренованими очима. «У моє завдання входило, – говорить він, – дивитися навколо, у пошуках раптового руху, кого-небудь, хто біжить або перестрибує через огорожі».
Я його запитав, що він думає про «промах» системи безпеки під час Меси в Соборі Святого Петра в 2009 році, коли одна жінка, перестрибнувши через огорожу, схопила Папу за його вбрання і повалила на землю, тягнучи за собою інших людей з процесії.
«Потрібно зрозуміти, що все відбувається в долі секунди. Взагалі, це вина людини, яка стояла з того боку Папи, але це відбулося дуже швидко». Фрінджелі сказав, що він не хоче вчити інших тому, що потрібно робити, але замість того, щоб кидатися на жінку, він би спробував заблокувати її і видалити. «Це – помилка кидатися на людину, тому що є ризик потягнути за собою Папу, як це і сталося».
У всякому разі, капітан підкреслив, що ватиканська служба безпеки «дуже хороша» і зараз вона краще підготовлена, ніж це було в ті роки, коли служив він.
Очевидно, Фрінджелі зберігає багато спогадів про покійного Понтифіка і дуже зрадів звістці про його беатифікацію. «Для мене Йоан Павло II був Святим Папою, як і всі Папи останніх двох-трьох століть», – сказав капітан, підкресливши, що Папа Войтила завжди говорив, що його захищає Мадонна, про її заступництво говорить і той факт, що він залишився живий після замаху 1981 року.
«Він був посланцем миру. Деякі говорили, що було б краще, якби він залишався більше у Ватикані, а не здійснював численні поїздки. Але для Папи це були не розважальні подорожі. Кожна поїздка передбачала інтенсивну програму, яка заповнювала весь день. Фрінджелі згадує, що деякі люди проходили пішки від Замбії до Зімбабве, тільки щоб побачити його. 104 подорожі Йоана Павла II за межі Італії призначалися для цих людей, особливо для людей з бідних країнах, які ніколи не зможуть поїхати в Рим.
В кінці кожної поїздки Йоан Павло II ніколи не забував подякувати персоналу, що забезпечував його безпеку. Коли він був молодший, його схильність до спонтанних занурень в народ не викликали захоплення у його охоронців. «Супроводжувати Папу було нелегко, тому що ніколи не було відомо, що він захоче зробити поза програмою», – зізнається капітан, – Але досвід дуже допомагав».
Незважаючи на те, що поїздки Папи були завжди дуже вимогливими, Фрінджелі зізнається, що завжди отримував від них глибоке задоволення, і що його ентузіазм завжди був виправданий. «Під час поїздок ми втомлювалися, але врешті я завжди думав: Яке буде наступного разу? Це було як наркотик».
Фрінджелі висловив також свою повагу двом особам, пов’язаним з апостольськими поїздками: Кардиналу Роберто Туччі, який довгий час був організатором візитів і якого капітан назвав «великою, великою людиною», і Камілло Чібін, покійний охоронець з ватиканської поліції, який продовжував охороняти Понтифіка навіть коли йому було 80 років.
«Без них обох, – сказав Фрінджелі на закінчення, – Папа не зміг би здійснювати свої поїздки».
Едвін Пентін, Agnuz
фінансово.
Щиро дякуємо!
