«Згідно зі звичаєм, коли Папи відвідують різні країни, частину їхньої місії становлять зустрічі з провідниками та членами інших релігій. Без цієї відкритості на зустріч і діалог папський візит не відповідатиме повністю своїм цілям, як їх бачу також і я, ступаючи слідами своїх шанованих попередників».
Цими словами Святіший Отець Франциск розпочав свою промову, виголошену 28 листопада 2014 р. під час відвідин Департаменту в справах релігій в Туреччині. Папа зазначив: «Добрі взаємини та діалог між релігійними лідерами набирають величезної важливості. Вони становлять чітке послання для відповідних громад, показуючи: взаємна пошана і дружба — можливі, попри відмінності».
Святіший Отець прибув до «Діянету», тобто Департаменту з питань релігії, після церемонії привітання у президентському палаці. Хоч 99,8% населення Туреччини становлять сповідники ісламу, ця країна, починаючи від 1924 року, за розпорядженням першого президента Ататюрка, не має однієї державної релігії, а справи віровизнань доручені згаданому Департаменту.
Спочатку відбулася приватна зустріч Папи з головою департаменту, професором Мехметом Ґормесом, у присутності кардиналів і єпископів, які супроводжують Вселенського Архиєрея, та представників мусульманської спільноти. Опісля Святіший Отець та проф. Ґормес обмінялися прилюдними промовами.
За словами Глави Католицької Церкви, згадана дружба, крім «цінності, яку має сама в собі», набирає особливого значення в наш час, коли війни спричиняють смерть і руйнування, палають міжетнічні та міжрелігійні конфлікти, голод і бідність бичують сотні мільйонів людей. Він назвав «воістину трагічним» становище на Близькому Сході, особливо у Сирії та Іраку, де насильство примусило до втечі не тільки тисячі людей, а й зачепило сакральні будівлі та культурну спадщину, «ніби намагаючись затерти будь-які сліди і пам’ять про інших».
«Як глави релігій, — наголосив Папа, — ми маємо обов’язок викривати усі порушення гідності і прав людини. Людське життя, дар Бога-Творця, має священний характер. Отже, насильство, яке шукає релігійного виправдання, заслуговує на якнасильніший засуд, тому що Всемогутній є Богом життя і миру. І від усіх, які кажуть, що Йому поклоняються, світ очікує, що вони будуть чоловіками та жінками миру, здатними жити, як брати і сестри, не зважаючи на етнічні, релігійні, культурні й ідеологічні відмінності».
Але за викриттям повинна слідувати «спільна праця над пошуком відповідних розв’язок». А це, за словами Святішого Отця, вимагає співпраці між усіма. Зокрема, християни та мусульмани є «хранителями неоціненних скарбів», між якими існує певна спільність, хоч і здійснюються вони відповідно до різних традицій. Ними є поклоніння милосердному Богові, молитва, милостиня, піст. І якщо ними жити щиро, то вони здатні «перемінити життя та надати стійку основу для гідності й братерства між людьми».
«Визнання і розвиток цієї духовної спільності через міжрелігійний діалог допомагає нам пропагувати й захищати у суспільстві моральні цінності, мир та свободу», — сказав глава Католицької Церкви, додаючи, що визнання священності людської особи є джерелом співчуття та солідарності. У цьому контексті він склав особливу подяку турецькому народові, мусульманам і християнам, за все те, що вони роблять для допомоги біженцям.
Решту дня після цих офіційних зустрічей Святіший Отець провів у будинку Апостольської нунціатури, відпочиваючи перед ранковою подорожжю до Стамбула.
За матеріалами: Радіо Ватикану, Radiо Watykańskie
На фото: Папа Франциск і Мехмет Ґормес.
Фото: Hurriyet Daily News