У католицькому середовищі — кипить і булькає. Все через нібито сказане Папою про оптимальну кількість дітей для католиків. На жаль, провина за галас лежить на нас, журналістах.
Можна ще раз перечитати детальну розшифровку того, що було сказано на борту літака з Маніли. Однак я би хотів зосередитися на механізмі події.
Прес-конференція керується власними законами. Той, кого запитують, не знає запитань наперед, він не готується до них. Відповіді спонтанні, а знаючи латиноамериканський темперамент і образний спосіб висловлювання кардинала Берґольйо — можна очікувати, що висловлювання нинішнього Папи будуть у деяких моментах достатньо хаотичні. Про це відомо добре, бо випадки поганих інтерпретацій папських слів ми вже бачили кілька разів за час його понтифікату. Висновок: потрібно зберігати обережність в інформаціях про його висловлювання і стриманість, коли отримуємо неповні відомості.
Цієї обережності, на жаль, не дотрималися журналісти, які летіли з Франциском в одному літаку. Це від них ми дістали перші повідомлення, що там діялося на прес-конференції. Записи, вміщувані у Твіттері, одразу ж викликали помилку, у мене також. Базуючись на них, я так само написав перекручене повідомлення про згадуваних кроликів. Хоча, пам’ятаючи попередні перипетії з папськими прес-конференціями, я зазначив, що Папа «нібито» сказав отак.
Жодної стриманості, однак, не виявила РАР (Polska Agencja Prasowa), яка підготувала депешу, найімовірніше виходячи з деяких перших голосів із літака. Так постав перекручений переказ, який поширили редакції численних порталів. Що більше, не зберегли дистанції також і деякі католицькі публіцисти, почавши публічно критикувати Єпископа Рима. За висловлювання, якого фактично не було. Контекст був принципово інший.
Далі, коли став доступним детальний запис прес-конференції, було би природним, аби ті, хто викликав замішання, посприяли виправленню ситуації. Я своє твіттер-повідомлення спростував. Інші не квапляться. Власне кажучи, тільки католицькі медіа усунули неточності з повідомлень.
Квапливі критики Франциска також не збираються відмовитися від своїх звинувачень. Вони намагаються перекласти провину на самого Папу, мовляв, він повинен точніше висловлюватися, і що його спосіб формулювання відповідей провокує медіа до переінакшень. Ось тільки це була прес-конференція, спонтанні висловлювання. Хіба Папа зобов’язаний щохвилини висловлюватися у формі, яка відповідає продуманій опрацьованій енцикліці?
Даймо Францискові право говорити, розмовляти так, як він вважає слушним. Радше ми допасуймося до цієї форми, чекаючи точної інформації, а також старанно прочитуючи наміри її автора.
Конрад Савіцкі, deon.pl