Ви римляни, але чи ваші резони сильні настільки, щоб уберегти Базиліку св. Петра від долі колишньої базиліки, а тепер мечеті св. Софії?
Ви італійці, але чи зумієте ви битися за «Божественну комедію»? А може, ви соромитеся того, що Данте відважився вмістити Магомета у восьмому колі пекла? — питав у Римі Фабріс Хаджадж, французький філософ і драматург, кільканадцять років тому — герой гучного навернення на католицизм, а нині член Папської ради з питань мирян. Широкою луною над Тибром відбився його виступ на конференції про Захід після січневих замахів у Парижі.
Хаджадж нагадує, що паризькі терористи — французькі громадяни, прекрасно організовані, жодного нещасного випадку на роботі, вони — істинні сини сьогоднішньої Республіки, повністю свідомі марноти й пустки, що їх пропонує молодій людині сьогоднішня Франція. Саме тому вони вибрали підпорядкування ісламові. Французький філософ підкреслює, що молода людина потребує не тільки мотивації для життя, наприклад, у вигляді споживання чи розваг, але також і мотивації віддати життя і переказати життя. Жертва і продовження роду тісно пов’язані між собою. Духовна слабкість відбивається на демографії. Плідність завжди становить дієву перевірку реальної надії. В ісламі ж народження дитини — це жіноча форма джихаду. Набагато більше дітей народжують жінки в чадрах, аніж у міні-спідничках.
Фабріс Хаджадж визнає: дивлячись на духовну й демографічну кризу Заходу, можна сподіватися, що саме іслам, спрощена форма монотеїзму, буде діалектичним завершення техноліберальної Європи, яка зреклася своїх коренів. Як конвертит, він, однак, підкреслює, що єдиним порятунком для нашої цивілізації є прийняття Світла віків, світла Слова і Втіленого Бога, яке не пригнічує людину, а приймає її з її свободою і слабкостями. У цьому контексті пролунало й фінальне запитання про готовність і змогу захищати св. Петра і Данте.
За матеріалами: Radio Watykańskie
Фото: wikimedia.org