(Продовження. Початок читайте тут)
Спільне приготування
Оце щось, що може принести тобі подвійну користь. По-перше, ти поділишся клопотами й не замучишся на смерть. По-друге, роблячи щось разом із дітьми, чоловіком (дружиною), матір’ю чи родичами, можеш мило провести час.
Наскільки лиш тобі вдасться — виключи програму повчань і підганянь. Вочевидь «це все» треба зробити в міру швидко. І ти напевно найкраще знаєш, як це зробити. Але доводити це близьким саме зараз — не найкраща ідея. Якщо лиш тобі вдасться поставити на першому місці «разом» і «мило», а не «робити», то операція може завершитися вражаючим успіхом. Спільне прикрашання ялинки, ліплення вареників, пакування подарунків та інші прості малі дії казковим чином зігрівають атмосферу дому. А якщо ще й прикрасити цей процес співом колядок (хіба що заради милосердя до ближніх ти вважаєш за краще не співати — хоча й це може послужити на благо, бо сміх розслаблює і зближує, якщо лиш ти сам спроможний до здорового сміху над своїми вадами), спогадами, як бувало раніше, що їли і які подарунки знаходили під ялинкою… навіть нинішні «інтернетні» діти люблять такі спогади.
Святкове мінне поле
До споминів можна також підштовхнути своє старше покоління при святкуванні Навечір’я. Варто мати якусь нейтральну тему, аби правильно обминати різні питання, не годящі для згадування при святковому столі. Що входить до списку тем-пасток? Політика. Поточні економічні й церковні афери. Гроші та хвороби. Навіть якщо це не йде в парі. Але особливо якщо йде. Інтимні справи учасників сімейної вечері і спроби повчити когось, як жити.
Образи і сварки десятирічної давності, а також ті, що зовсім свіжі (якщо вже протрималися цей період, то ще два дні свят почекають на вирішення). Вігілійний стіл — не найкраще місце для з’ясування стосунків і випрацювання мирних угод.
Вибачення і перепрошення — це воістину шляхетні жести, але твій «супротивник» зовсім не обов’язково мусить вважати так само і погоджуватися з цим саме зараз. Реакції на виступи про «давайте всі помиримося» можуть бути несподіваними.
Здорові зобов’язання
Швидше за все, важко буде оминати різні кулінарні твори, поставлені на стіл немов пастка на твою фігуру; але, зрештою, такої потреби немає. Бо ж свята — це щоби святкувати. Хтось старався, готував стіл. І не для того, щоби красиво виглядало. Отож немає сенсу складати обітниці, про які наперед відомо, що їх не дотримаєш (наприклад, «торта їсти не буду»). Але рішення кожну добавку врівноважити доброю прогулянкою — має сенс, і може бути для твого організму світлом у тунелі. І всі будуть щасливі! Існує шанс, що навіть діти захочуть узяти в цьому участь. Це означає додаткову порцію руху: санки, сніжки, розваги. Це може пролунати надто повчально або й геть понуро, але практика показує, що цю травму можна досить легко проробити навіть без допомоги психоаналітика.
Потурбуйся про своє нутро і святкову духовну програму
У гарячці покупок і готувань не раз губиться суть Божого Різдва. Але ж у цих Святах не йдеться про гору подарунків чи про найкращу навіть їжу. Свята мають духовний і релігійний вимір. Зосередження на цьому аспекті допоможе також і відірватися від напруження у стосунках.
Тільки, на жаль, саме по собі воно не зробиться. Можна чекати на осяяння і пробудження, хоч існує чимала імовірність, що кілька їх уже було, але вони були відсунуті вбік, на потім, бо тепер же треба перемити вікна… Не дуже красиве слово «самодисципліна» має, всупереч поширеній думці, багато що спільного з духовністю. Бо ніхто інший, як тільки ти сам вирішуєш, на що присвятиш подальший час: на черговий фільм чи на тишу, на банальні балачки чи на медитацію, на самовбивче приготування до свят чи на добре читання і розмову з близькими про важливі речі.
Забагато всього на голові? То ще докинь!
Є така теорія: якщо ти не даєш ради з обов’язками, то додаткові пункти в плані дня наведуть лад. Допомогти зробити покупки старшій колезі на роботі, вичистити килим стареньким сусідам, посидіти з дітьми двоюрідної сестри, яка готує святвечір… немає такого плану дня і тижня, до якого неможливо було би додати ще одну справу: бути корисним для інших. Цілком можливо, що за цієї нагоди в тебе «випадково» поліпшиться настрій. Може видаватися, що це маловідчутна користь, але… люди у твоєму оточенні оцінять це і відплатять з походом.
Навіть якщо не все вийде так, як ти собі заплануєш, і навіть якщо тобі вдасться змінити тільки маленьку частинку твоєї святкової дійсності, — то це вже не намарно витрачені зусилля. Бог прийшов на світ як дитина, а не могутній володар. І щороку народжується заново. Завжди можна щось виправити, хоч і маленькими кроками.
Міка Дунін, deon.pl
фінансово.
Щиро дякуємо!
