Триває паломництво мощей блаженної Марти Вєцкої, монахині, що все життя віддала вірному служінню Богу та людям. 21 лютого реліквії сестри Марти починають паломницький шлях по Кам’янець-Подільській дієцезії. Отець Сергій Павліш, відповідальний за паломництво мощей, розповів CREDO про мету і сенс цієї події, до чого вона приурочена та про її значення для вірян.
— Яка мета такого паломництва й у чому його особливість, адже йдеться не про звичайну прощу вірян, а про пересування мощей парафіями України?
— Суть того явища краще відображає слово перегринація (урочисте перенесення або перевезення з культовою метою реліквій, ікон та інших предметів релігійного культу – ред.) Мета перевезення реліквій полягає у тому, щоб ділитися з вірними свідченням життя святих і блаженних та заохочувати з їхньою допомогою людей до життя віри.
Конкретно це паломництво організоване до 400-ї річниці появи нашої вікентійської харизми, кажу нашої, бо я також належу до Згромадження Отців Місіонерів св. Вікентія де Поля. У 1617 році, після однієї із проповідей нашого святого засновника, було створене перше Товариство Милосердя, це була перша група людей, яка надихнулася харизмою нашого засновника і почала ділитися чеснотою милосердя та любові до ближнього у цілому світі. Згодом у 1625 році з’явилися ми – Отці Місіонери, головним завданням яких є передовсім проголошувати Євангеліє вбогим (не лише вбогим матеріально, але й духовно), друге наше завдання — це проводити парафіяльні місії, пробуджувати і розвивати парафії, і третє — це виховувати духовенство. У 1633 році з’являються Сестри Милосердя, які є більш відомими під назвою шаритки, або Доньки Милосердя. Їхньою головною харизмою є служити найбільш убогим всюди там, де вони присутні. І от до цього ювілею ми організували паломництво з реліквіями блаженної Марти Вєцкої, Дочки Милосердя, яка пов’язана з Україною, бо більшість її служіння пройшло на українській землі і вона тут похована. Це прекрасна можливість для того, щоб люди могли дізнатися більше про блаженну, яка завершила свою земну мандрівку у м. Снятин Івано-Франківської обл., а також це нагода ділитися даром віри однією з доріг, якою можемо євангелізувати. Так склалося, що це паломництво відбувається у Рік Милосердя, який проголосив Папа Франциск. Тема нашого паломництва — «Відвага Милосердя». Ми хочемо ділитися даром віри. Адже сестра Марта була тією людиною, котра євангелізувала не лише словом, але й свідчила про свою віру конкретними вчинками.
— Які дієцезії станом на сьогодні вже відвідали реліквії блаженної Марти Вєцкої?
— Перегринація реліквій почалося на гробі бл. Марти у м. Снятині, де вона похована. Паломництво розпочав архиєпископ Мечислав Мокшицький, який прибув разом з іншими паломниками у щорічній прощі до могили сестри Марти Вєцкої, яку кожного травня організовує наша Вікентійська Родина. Звідси мощі були перевезені до Харківсько-Запорізької дієцезії. Ми почали безпосередньо із зони АТО – побували всюди, куди змогли доїхати, були присутні в Маріуполі, Слов’янську, Артемівську і звідти рухаємося на Захід, до 30 травня, у день спомину бл. Марти плануємо завершити паломництво на її гробі. За цей час, що триває паломництво, ми вже об’їхали цілу Одесько-Сімферопольську дієцезію, у Києво-Житомирській залишилась буквально одна парафія – Коростишів, яку ми відвідаємо вже безпосередньо перед початком паломництва реліквій у Кам’янець-Подільській дієцезії.
— Як зустрічали реліквії блаженної в АТО?
— Мені особисто не довелося побувати, тоді реліквії супроводжував інший наш отець, але всюди, де була змога доїхати, у молитовний намет чи капличку сходилися військові, багато із Західної України, брали хусточки, прикладені до реліквій, ця традиція почалася разом із культом сестри Марти, коли люди приходили на її могилу, прикладали хустинки і таким чином мали видимий знак благодаті, яку отримували за посередництвом блаженної, й було зафіксовано багато зцілень. Я особисто був з реліквіями у харківському військовому госпіталі і бачив, як багато воїнів, що перебували там на лікуванні приходили помолитися до реліквій.
— Чи зафіксовані випадки зцілень або інших особливих благодатей за посередництвом блаженної Марти з початку перегринації її мощей?
— За посередництвом бл. Марти зафіксовано понад 300 зцілень від початку культу. А з актуальних, ще поки інформації не маю, зрештою, ми все ще перебуваємо на етапі ознайомлення наших вірян з тим фактом, що маємо блаженну, поховану на нашій українській землі. У Дніпродзержинську було оголошене зцілення від епілепсії. Це ще не досліджено, але ці люди вірять, що отримали таку ласку завдяки посередництву бл. Марти. Також в Бердичеві жінка написала, що завдяки посередництву блаженної чоловік кинув куріння і вона твердо вірить, що це заслуга бл. Марти.
— Зараз, коли більше людей знає про бл. Марту Вєцку, збільшився її культ, чи збільшилась кількість паломників до її могили? Адже це людина, яка своїм життя свідчила Боже милосердя, а зараз ми всі дуже його потребуємо.
— Потік паломників, якщо збільшиться, то вже після завершення перегринації, бо треба зізнатися, що принаймні на тих теренах, де я зараз був, більшість вперше про неї дізналися: і про її життя і про те, що вона похована в Снятині. Ще священики, то трохи більше орієнтувалися, а що стосується мирян, то мало хто щось чув.
Блаженна Марта Вєцка була свідком Христа у цьому світі і свідчила дуже дієво, вона євангелізувала за посередництвом любові та діл милосердя, тобто використовувала мову Бога, Його зброю, якою Він сам користується, щоб здобувати серця для Вічності. Недаремно бл. Марту на Покутті до сьогодні називають Матушкою, тому що протягом цілого життя вона відзначалася особливою добротою, хотіла бути корисною, приносила полегшення і радість. Блаженна Марта є прикладом живих відносин з Богом, вона показує, що треба бути дієвим віруючим. Для багатьох людей це також можливість наново відкрити красу нашої віри, її серцевину, якою є любов. А та Любов, якою нас Господь обдарував, закликає робити нашу віру жертовною. Наша віра не може бути егоїстичною – самі ми користаємо з Божої доброти і маємо нею ділитися. Маємо конкретний приклад життя сестри Марти, яка показує і підтверджує своїм пиркладом, що найважливіше у житті — подобатись Богові. Ми також всі покликані кожним своїм вчинком прославляти Бога. Той культ, який був від початку, також заохочував людей не лише просити в неї, але й вчитися від неї жертовності та посвяти.
фінансово.
Щиро дякуємо!
