Другий день перебування Папи Франциска в Чилі був присвячений столиці країни, Сантьяґо-де-Чилі, де він зустрівся з владою та Главою Держави, відправив Святу Месу, а пополудні мав зустріч із в’язнями, духовенством, єпископатом та місцевими єзуїтами.
Понад семимільйонне Сантьяґо-де-Чилі недарма вважається одним із найкрасивіших міст у світі. Воно розташоване в однойменній долині, оточеній гірськими хребтами, на висоті 520 м над рівнем моря, приблизно за 100 км від узбережжя Тихого океану. Через місто протікає ріка Мапочо.
Останні десятиріччя економічного розвитку перетворили столицю Чилі на одне з провідних міст Латинської Америки з вражаючою багатоповерховою архітектурою. Сусідами хмарочосів зі скла й бетону є численні храми ХVІІІ століття, а мешканці носять як сучасні ділові костюми, так і традиційний народний одяг. Рівень життя місцевого населення — один із найвищих на континенті.
Історія міста бере свій початок в 1541 році, коли конкістадор Педро де Вальдівія заснував його біля підніжжя гори Санта Лусія, назвавши місто на честь святого апостола Якова (іспанською мовою Сантьяґо). Середньовічне планування міста було виконане відповідно до іспанських традицій того часу і збереглося донині.
По дорозі на офіційну зустріч Папа сказав заїхати до парафії св.Луїса Бельтрана, де помолився при гробі єпископа Енріке Альвеара Уруттії, знаного як «єпископ убогих».
Свою першу промову в Чилі Папа Франциск виголосив під час зустрічі з представниками влади, уряду та дипломатичного корпусу, що відбулась у Президентському палаці й була поєднана з візитом ввічливості до Глави Держави.
Палац «Ла Монеда» був споруджений у колоніальну епоху та призначався для карбування монет (звідси його назва, що іспанською означає «монета»). З червня 1845 року палац став офіційною резиденцією президента й місцеперебуванням уряду. Тут розташовані також міністерство внутрішніх справ і секретаріати президента та уряду. З 2003 року він відкритий для відвідування. Перед палацом кожен непарний день відбувається дуже барвиста урочиста зміна варти під музику та бій барабанів.
Президент Чилі є Главою держави та уряду. Чинним Президентом є пані Вероніка Мішель Бачелет Херія (Verónica Michelle Bachelet Jeria). Вона — перша в історії Чилі жінка, що стала Главою держави, дипломований медик-хірург, педіатр та епідеміолог, мати трьох дітей. Була обрана Президентом Чилі 2006 року та переобрана на другий термін 2014-го.
Після цієї зустрічі в парку імені Бернардо О’Хіґґінса, національного героя Чилі, що очолював боротьбу за незалежність іспанських колоній в Південній Америці, Святіший Отець відслужив першу Святу Месу на чилійській землі.
По обіді він відвідав жіночу в’язницю, де відбувають покарання понад 1400 жінок, багато з них перебувають там разом зі своїми маленькими дітьми.
Слід боротися зі стереотипами, які стверджують, що змінюватися неможливо або й не варто, бо кожне зусилля в боротьбі задля кращого завтра завжди принесе плоди. На цьому наголосив Папа Франциск, відвідуючи жіночу в’язницю. Насамперед він подякував присутнім за нагоду їх відвідати й зазначив, що для нього важливо розділити свій час із ними, як також із «численними братами й сестрами, що сьогодні позбавлені свободи».
Папа подякував сестрі Неллі, відповідальній за душпастирство серед в’язнів, за слова привітання, і особливо за свідчення того, що життя завжди перемагає смерть. Звернувшись до Ханет, однієї з ув’язнених, яка поділилася свідченням, Його Святість подякував, що вона поділилася своїми болями, та за сміливе прохання про прощення. «Як багато можемо навчитися від цього наставлення, повного мужності й покори! — наголосив він. — Дякую за те, що нагадуєш нам про це наставлення, без якого ми втрачаємо людяність: усі ми повинні просити прощення, і я перший з-поміж усіх. Це робить нас людьми. Без цього наставлення прохання про прощення втрачаємо усвідомлення того, що помилилися і що кожного дня покликані розпочинати наново».
«Також серце нагадує мені вислів Христа: “Хто без гріха, нехай першим кине камінь у неї” (Йн 8,7)». Ісус «запрошує нас відмовитися від спрощеної логіки поділу дійсності на добрих і поганих, щоби вступити в іншу динаміку, здатну визнавати слабкість, обмеження і навіть гріх, аби допомогти нам прямувати вперед».
При вході Папу зустріли матері з дітьми. Саме ці слова — матір, діти та квіти — стали центральними словами його промови.
«Багато з вас є матерями, і ви знаєте, що означає давати життя, — сказав Папа. —Материнство ніколи не є й не буде проблемою; це — дар, один із найчудовіших дарів, який можна отримати. Сьогодні ви стоїте перед лицем дуже схожого виклику: вас просять народити майбутнє, виростити його і допомагати йому розвиватися. Не тільки для вас, але й для ваших дітей та для всього суспільства. Ви, жінки, маєте неймовірну здатність адаптуватися до ситуацій і прямувати вперед. Сьогодні я хотів би звернутися до здатності породжувати майбутнє, що живе в кожній з вас. Тієї здатності, яка дозволяє боротися проти будь-яких обумовлень, які зводять вас на рівень речей і в результаті вбивають надію».
Знову цитуючи слова Ханет, яка дала свідчення на початку зустрічі, Папа зазначив: втрата свободи не є синонімом втрати мрій та надій. Позбавлення свободи, за його словами, не означає втрати гідності. «Ні, дорогі сестри! — наголосив він. — Неправда, що результат завжди однаковий. Кожне зусилля, зроблене в боротьбі задля кращого завтра — навіть якщо може здаватись, ніби воно падає в безодню, — завжди принесе плоди і буде винагороджене».
Діти —це «сила, надія і спонука», — зазначив Папа. «Вони – живе нагадування про те, що життя будується в ім’я майбутнього, а не озираючись назад. Сьогодні ви позбавлені свободи, але це не означає, що ця ситуація є остаточною. Потрібно завжди дивитися на горизонт, уперед, до реінтеграції в звичайне життя суспільства». Бо «покарання без перспективи майбутнього є нелюдяним».
У цьому контексті Святіший Отець зазначив цінний вклад у реінтеграцію жінок таких організацій як «Espacio Mandela» (Центр Мандела) і «Fundación Mujer levántate» (Фундації «Жінко, встань»). Назва другої організації стала нагодою згадати чудо, яке вчинив Христос, воскресивши дочку Яїра. Святіший Отець зазначив, що діяльність організацій, що допомагають жінкам інтегруватися у суспільство, «є живим знаком Христа, який входить у життя кожного з нас, виходячи поза рамки будь-яких насмішок, даючи надію, що жодна битва не програна, беручи нас за руку і запрошуючи підвестися».
Опісля Папа зустрівся з духовенством, богопосвяченими особами, семінаристами та єпископатом у катедральному соборі міста Сантьяґо.
День завершився візитом до санктуарію святого Альберто Уртадо, священика-єзуїта, якого 1994 року канонізував св.Йоан Павло ІІ. Отець Альберто — засновник «Притулків Христа», осередків для безпритульних та покинутих дітей. Засновування цих осередків виросло у широкий благодійний рух у багатьох країнах.
День Папи закінчився приватною зустріччю з чилійськими єзуїтами, братами у Товаристві Ісуса.
За матеріалами: Радіо Ватикан
Фото: Vatican News Antonio Spadaro SJ
фінансово.
Щиро дякуємо!
