Під час минулорічного проекту «Чотири пісні на чотири неділі Адвенту» в процесі пошуку трапилася під руку словацька пісня з яскравою мелодією.
Повний текст можна прочитати тут.
Ця пісня належить до так званих месальних, тому вона довга й має структуру, відповідну структурі Меси.
Колись такі пісні були дуже популярні; найчастіше вони були приписані до якогось літургійного періоду, а то й до конкретного спомину. У моїй парафії в пісеннику для хору була, наприклад, месальна пісня на Велику П’ятницю. Вона нараховувала всього… сімдесят вісім стовпчиків.
Давайте звернемося до історії. Месальні пісні почали поширюватися в Католицькій Церкві у середині й під кінець XVII ст., проте виникли вони ще раніше. Є свідчення, що іще наприкінці XVI ст. у Німеччині вже існували месальні пісні німецькою мовою, — що спростовує, між іншим, тезу, ніби національну мову в богослужіннях запровадив Лютер.
Для чого були потрібні месальні пісні?
Що таке месальна пісня? Коли під час Меси священик виконував усі належні йому літургійні дії та виголошував відповідні молитви латиною, яку мало хто з основної маси католиків розумів, — люд, зібраний у храмі, виконував національною мовою спів, який згодом набув умовної назви «месальна пісня». Зазвичай така месальна пісня мала кількадесят стовпчиків і виконувалася, аж доки задзвонять дзвоники на Sanctus. Літургія Слова теж не була винятком: у той час, коли читалися читання чи Євангеліє, люди не переставали співати. Деякі месальні пісні продовжували лунати й після Sanctus: на піднесення, на Agnus Dei, на розіслання.
Більшість месальних пісень були поділені на частини, які виконувались у відповідний момент Літургії. Зазвичай вони описували те, що в цій частині Меси відбувається. Можна сказати, що месальні пісні виконували катехизаційну функцію: пояснювали зрозумілою мовою і в доступній формі суть того чи іншого обряду. Не дивно, що вони стали досить розповсюдженими у літургійній практиці. Месальні пісні були поширені в Польщі, Німеччині, Словаччині, Чехії. Що справді дивно — це те, що месальні пісні… були навіть латинською мовою!
Наша пісня теж надежить до месальних. Перші два стовпчики співаються на «Господи, помилуй», третій — на «Слава во вишніх», четвертий — на читання, п’ятий і шостий — на Євангеліє, і так далі. «Bože, ku tebe voláme v nebe» виконувалася в Адвент; датується вона орієнтовно XVII століттям, тому слова її, ймовірно, не раз зазнали переробок. Мелодія має виразно барокові риси, вона проста і водночас шляхетна, легко запам’ятовується. Пісня досі використовується у Словаччині під час Мес; співають її зазвичай не всю, а по кілька стовпчиків.
Як Церква ставилася до таких пісень
Церковна влада ставилася до месальних пісень у різних місцевостях і в різний час по-різному. Єпископи то наказували усяко поширювати месальні пісні як гідну похвали практику, то цілковито їх забороняли. Проте боротьба виявилася безплідною: вірні продовжували їх співати. Врешті-решт сформувався такий підхід: щоб месальні пісні не заважали чину Меси, їх виконували або до або після того, як священик виконає відповідну літургійну дію. Тобто під час читань уже не співали, а слухали читання й тільки потім лунав відповідний стовпчик месальної пісні.
Після запровадження національних мов у богослужіння Католицької Церкви після Другого Ватиканського Собору становище змінилося. Щоправда, завзяття, з яким служителі Церкви кинулися впроваджувати національні мови, призвело до того, що з Літургії цілковито зникла латина, а з нею і григоріанський спів, — але це вже тема для окремої розмови.
Так чи інакше, потреба у месальних піснях відпала. Проте оскільки серед них було чимало вдалих, з них вибрали стовпчики, які можна було використати, і сформували нові, набагато коротші пісні. У польському «Церковному пісеннику» Яна Сєдлецького, на базі якого фактично на наших очах формується український літургійний репертуар, таких пісень не мало не багато — кілька десятків.
Коли робота йшла до завершення, постав ще один переклад «Боже, до тебе». Цього разу не всієї месальної пісні, а тільки тих стовпчиків, які можна використати як літургійний спів. Тому за кілька днів чекайте чергову адевентову словацьку пісню, вона вже готова.
Анатолій Оліх, Літургійні співи РКЦ
фінансово.
Щиро дякуємо!
