Погляд

Луцький «Шиндлер» — Вітольд Фоменко

28 Січня 2019, 15:36 1649

27 січня — Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, запроваджений рішенням Генеральної Асамблеї ООН. У цей день відбувається багато заходів, згадують події трагедії, жертв, винуватців, обставини — і героїв. Тих, хто рятував євреїв під час Другої світової від наглої смерті.

Рятівникам євреїв присвоюють звання «Праведник народів світу». Ізраїльський національний меморіал Яд Вашем надає таке звання неєвреям, які ризикували життям, рятуючи євреїв під час Голокосту. Має це звання і лучанин Вітольд Фоменко.

 

Музикант, який дружить з євреями

Вітольд Фоменко походив, імовірно, з українсько-польської родини Луцька. У різних джерелах його називають то поляком, то українцем. Мав католицьке віросповідання. Народився 1905 року, за одними даними — в Луцьку, за іншими — у Варшаві. Дитинство провів біля єврейського кварталу, тому трохи знав ідиш.

Є відомості, що родина Фоменків перебралася 1934 року з Варшави до Луцька, де батько хлопця отримав роботу у військовому оркестрі. Вітольд мав музичну освіту і давав приватні уроки музики в Луцьку. Але через проблеми зі здоров’ям лікар сказав йому припинити гру і знайти іншу роботу. Юнак влаштувався перукарем до перукарні Нахума Софера, який до того ж був саксофоністом. Напевно, любов до музики і звела їх разом.

Робота в перукарні знову зблизила Вітольда з єврейським середовищем і він зацікавився рухом Бетар. Це молодіжна сіоністська організація, утворена в Ризі у 1923 році. Уже цим Фоменко вирізнявся, бо, бувши католиком, став цікавитися єврейськими справами. І це в часи тридцятих, коли націоналістичне загострення у Європі набирало делалі гостріших форм, а єврейські рухи часто симпатизували комунізмові, що було вкрай неприйнятним для польської влади.

Проте немає ніякої інформації про зв’язок луцьких бетарівців з комунізмом. Це була організація, яка займалася популяризацією ідеї створення окремої єврейської держави на берегах Йордану.

 

 

Витягнув із гетто кілька десятків людей

Або ще перед початком війни у вересні 1939, або вже після цього Вітольд Фоменко став співвласником перукарні по вулиці Північній, 22 (тепер Винниченка). Коли німці окупували Луцьк 25 червня 1941 року, Фоменко зразу ж дав роботу шістьом євреям у перукарні. Також сприяв влаштуванню євреїв в інші перукарні міста, власниками яких були християни. Попри своє ставлення до євреїв, німці від початку не чинили в Луцьку великого ґвалту, навпаки — намагалися зберегти певний рівень економічної організації для підтримки порядку на окупованих територіях і збору різного роду податків (інколи навіть смішних і безглуздих) для підтримки війни.

Коли євреї були переміщені в новоутворене на початку грудня 1941 гетто на території найстарішої частини міста (умовно — від католицького храму Петра і Павла до Стиру за кірхою і від Братського мосту включно з територією довкола Великої синагоги), Фоменко став постачати туди хліб, дрова й ліки. Будь-яка допомога єврейському населенню робилася на свій ризик, оскільки за це передбачалося кару на смерть.

Далі є цікавий момент. Невідомий автор в історичній довідці про Фоменка для меморіалу Яд Вашем пише, що заможні євреї Луцька довірили частину своїх активів іншим мешканцям, і серед них був Фоменко. Розрахунок був на те, що в разі потреби ці активи будуть направлені на допомогу євреям. Враховуючи, що найзаможнішими єврейськими родинами в місті тоді були Кронштейни, Глікліхи та деякі інші, — можливо, саме вони причетні до цього факту. Інформації про те, що сталося з Кронштейнами після 1939 року, нема. Відомо лиш, що частина обох родин загинула 1942 року в таборах. Зокрема, дочка Марка Кронштейна Єлизавета — у Треблінці, дочка Абрама Глікліха Ксеня — у Бєлжеці та його ж син Єжи — у Золочеві. Доля інших поки що незнана.

Шмуель Спектор, який врятувався з гетто, втікши на Урал, і потім написав книжку «The Holocaust of Volhynian Jews, 1941-1944», зазначає, що Вітольд Фоменко під прикриттям ночі допомагав євреям переховуватися в покинутих будинках міста, а потім за сприятливих обставин ті мали змогу утекти далі в ліс.

Серед таких був Давид Приталь. Він розказав про Фоменка: той приходив у гетто з пакунками хліба і роздавав його жінкам, чиїх чоловіків депортували або розстріляли під час перших антиєврейських акцій.

У виданні «Encyclopedia of the Holocaust» під рецензією Роберта Розетта та Шмуеля Спектора зазначається, що Вітольд Фоменко, коли навідувався у гетто з пакунками хліба і дров, намагався підбадьорювати ув’язнених смішними історіями та анекдотами про німецьких вояків.

Фоменко був не сам. Джерела згадують, що серед рятівників були також чехи та поляки Луцька. Так, завдяки зв’язкам у міській управі, де працювали майже самі українці, Вітольд зумів виробити фальшиві дозволи для євреїв. В інших випадках він платив великі гроші (з активів заможних родин?) за вироблення фальшивих документів, а саме посвідчень для біженців, завдяки яким вдалося офіційно оселити кілька десятків євреїв у місті під виглядом українських біженців.

Деяким євреям він допоміг отримати арійські документи, які дозволили працювати в Німеччині. Серед таких — Раїзель Гріншпрун, Рахель Зафран, Бенціон Бренгольц. Серед інших врятованих Пола Кройн, Мєчислав Раданек, Ізраїль, Міріам, Євгенія Фрідбойм та інші.

Витягування людей з гетто було нелегким. Одного разу Вітольд Фоменко ледь не поплатився життям. Якось німцям (за іншими даними, це були українці) вдалося виявити і заарештувати врятовану єврейку Естер Мілнер. Під тортурами вона була змушена видати Фоменка. Німці схопили і його. Врятувало Вітольда лиш те, що один із німецьких військових начальників був постійним клієнтом перукаря і тому наказав його відпустити.

 

Фоменко (праворуч) зі своїм єврейським другом. Фото зроблене до війни. З книжки Sefer Lutsk

 

Після ліквідації основної частини гетто Вітольд Фоменко допомагав євреям із трудового табору, який влаштували на території єврейської гімназії імені Мойсея Глікліха на Вульці. У грудні 1942 року там спалахнуло повстання, яке швидко придушили. Давній корпус гімназії тепер є частиною Педагогічного коледжу на проспекті Волі.

Попри всі види допомоги, завдяки якій Фоменко зміг врятувати кілька десятків євреїв, із них вдалося вижити тільки 36. Цікаво, що Вітольд Фоменко одружився з однією зі своїх врятованих. Нею була Євгенія Фрідбойм. Після завершення війни подружжя виїхало до Ізраїлю. У Фоменка не склалося довге життя, він помер 13 лютого 1961 року.

 

 

На його честь посадили дерево

Більшість врятованих після війни переїхала до Ізраїлю. Зрозуміло, про Вітольда Фоменка дізналося дуже багато людей. І вже через шість років після його смерті, 12 грудня 1967 року, за врятовані життя йому присвоїли почесне звання Праведника народів світу.

У перші роки існування програми Праведників народів світу на території меморіального комплексу Яд Вашем висадили майже 2 тисячі дерев на честь героїв-рятівників. Одне таке — на честь луцького рятівника.

Відтоді Вітольд Фоменко увійшов в енциклопедії з юдаїки. Про нього писали Шмуель Спектор, Роберт Розетт, Мартін Ґільберт, Ізраїль Гутман та інші. 1961 року в Тель-Авіві вийшла друком велика книга про історію луцької єврейської громади, де є спогади однієї з врятованих, Шошани Якубович. Переклав з ідиш англійською Леонард Прагер, з англійської — автор статті.

 

Мій рятівник. Спогад Шошани Якубович

«Я брала ручку в руки кілька разів. Хотіла написати про мого любого і добродушного Вітольда Фоменка. Шкодую, що не можу пригадати імена усіх людей, яким він допомагав, але обличчя тих євреїв, яких він рятував, чітко стоять перед моїми очима. Я побачила вперше Вітольда Фоменка уже після того, як усі наші сім’ї з ґетто були вбиті. Я вижила завдяки випадковості і втекла в село під назвою Підгайці. Чимало єврейських хлопчиків і дівчаток працювали там на полях, Вітольд Фоменко відвідував їх часто. Він допомагав їм отримати документи та ліки. Серед іншого — приносив перекис водню для єврейських дівчаток, щоб вони могли фарбувати волосся в світлий колір і втікати з села, рятуватися.

Мені тоді було 11 років і на вигляд я була як мала світловолоса неєврейська дитина. На прохання Вітольда, його мама взяла мене до себе, попри те, що він уже й так переховував трьох євреїв у себе вдома. Живучи там, я помітила, як багато людей різного віку приходили до їхнього будинку ввечері — так, ніби це був якийсь готель. За винятком того, що в готелі ви оплачуєте свій рахунок, а Фоменки ризикували заплатити життям за гостинність.

Фоменко знаходив різні сховища для тероризованих і переслідуваних євреїв у християн, нерідко платячи за них із власної кишені. На жаль, війна тривала довше, ніж усі думали, і з часом сусіди цих добрих християн повідомляли в поліцію про переховування євреїв. Часто це призводило до арештів і страти євреїв. Тоді нові труднощі з’явилися у Вітольда і його сім’ї. Він був на сторожі день і ніч, заглядав у шпаринки дверей, побоюючись пошуків євреїв у його будинку. На щастя, на нього ніхто не доніс. Але налякані християни, яким вдалося втекти з поліції і які раніше переховували євреїв на його прохання, приходили до Вітольда по допомогу. Йому доводилося шукати нові місця для тих, хто вже переховувався раніше.

Не раз євреям вдавалося уникнути німецьких лещат. Вони приходили до Вітольда і той з подвоєною енергією починав їм допомагати. Його мати також була хорошою жінкою, батько був ніжною і м’якою людиною. Я дуже їх любила. Від Фоменків я отримала краще з їжі та одягу. Я зобов’язана їм своїм життям».

Олександр Котис, Хроніки Любарта

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

Луцьк
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity