Світ

«Папата Франьо» прибув на батьківщину Матері Терези

07 Травня 2019, 12:23 679

Вівторок, 7 травня 2019 р., — це третій й останній день 29-ї Апостольської подорожі Папи Франциска.

Вранці в міжнародному аеропорту Софії він попрощався з Болгарією та відлетів до Скоп’є, столиці Північної Македонії, якій присвячений цей заключний день, повідомляє Vatican News. Гаслом одноденного візиту до Північної Македонії є слова з Євангелія від св.Луки: «Не бійся, мале стадо!»

Папа Франциск, який македонською зветься «Папата Франьо», прибув до країни 2-мільйонної, багатоетнічної та багаторелігійної, більшість у якій становлять сповідники православ’я, а католиків там — 20-тисячна меншина.

В міжнародному аеропорту Скоп’є Главу Католицької Церкви зустрів Президент Північної Македонії. Діти в національному вбранні піднесли традиційні знаки гостинності — хліб, сіль та воду. Після проходження через почесну варту Папа та Глава Держави від’їхали до Президентського палацу, де відбудеться офіційна церемонія привітання, візит ввічливості до Президента, зустріч з Прем’єр-міністром та з представниками влади, дипломатичного корпусу й громадянського суспільства.

 

 

Папа на батьківщині Матері Терези

Папський візит припадає на 25-річчя встановлення дипломатичних стосунків з Апостольським Престолом (22 грудня 1994 року). Але загалом контакти Македонії — яка тоді була частиною Югославії — сягають часів понтифікату Павла VI (1963-1978).Тоді делегації зі Скоп’є (і з Болгарії) почали прибувати до Рима з нагоди свята Кирила і Мефодія (24 травня), щоб ушанувати земні останки Апостолів Слов’ян, які лежать у базиліці св.Климента в Римі. Так залишилося донині, пише КАІ. До складу урядових делегацій входять також представники Католицької і Православної Церков.

Після офіційних зустрічей Папа складе візит у Домі пам’яті Матері Терези та зустрінеться з бідними. Дім пам’яті складається з малого музею, де виставлені, зокрема, стенди, що розповідають про її історію та сімейні фото, оригінальний акт хрещення святої, її сарі, молитовник, розарій та розп’яття. Музей стоїть на місці зруйнованого храму Пресвятого Серця Ісуса, де Мати Тереза (Агнес Бояджіу) була охрещена. Він розвалився від землетрусу. Перед цим будинком стоїть пам’ятник святої.

Після зустрічі з Президентом Папа відслужить Святу Месу в центрі Скоп’є, на Македонській площі.

Логотип візиту відсилає до засновниці Згромадження Сестер Місіонерок Любові. Він містить три блакитні лінії, як на тих сарі, що носила Мати Тереза.

 

 

Живим пам’ятником Матері Терезі у Скоп’є є дім сестер Місіонерок Любові. Його провадять сестри Ігнатія з Індії, Мері Лінда зі Шкодри в Албанії та Едита зі Словаччини. На щодень вони опікуються чотирма дівчатками, дві з них походять із православних сімей, одна мусульманка й одна римо-католичка. Однак всі ці дівчатка — з сімей, розбитих п’янством, домашнім насильством та бідністю.

Сестри провадять кухню для бідних, регулярно відвідують хворих, самотніх та покинутих. Важоивішою за матеріальну підтримку є духовна. У сестер хороші контакти з мусульманами та вірянами інших християнських Церков, хоча їм трапляється зустріти православних, які не хочуть навіть «Отче наш» помолитися разом з католиками.

 

 

Македонія, клаптикова країна

У маленькій балканській державі, що зветься Північною Македонією, мешкає чимало народностей. Напруження спалахують рідко, зокрема між слов’янською більшістю (64%) та албанською меншістю (25%). З великою силою конфлікт вибухнув 2001 року, коли македонські війська боролисязі збройними групами албанців, які домагатися більших політичних та мовних прав. Тоді закинуло кількадесят чоловік. Конфлікт завершився т.зв. Охридською угодою, згідно з якою албанців визнано рівними з македонцями. Крім того, від часу падіння Югославії та прибуття хвилі біженців унаслідок війни в Косові 1999 року, молода республіка потерпала через безробіття та економічну кризу.

Загалом Македонія серед балканських країн чи не найкраще дотримується засад демократії.

 

 

У 2015-2016 роках на цю країну звалилася криза, пов’язана з біженцями, оскільки Македонія лежить на так званому «балканському шляху» до Західної Європи. «Криза біженців була для Католицької Церкви дуже виснажливою. Але, на мою думку, Католицька Церква добре відповіла на цей виклик, особливо Карітас, який працював у багатьох таборах для біженців, допомагаючи Мадеконському Червоному Хресту — зокрема, провадячи кухні. Зараз він підтримує невеличкий табір для біженців на кордоні з Сербією», — зазначає о.Гоце (Георгій) Костов, греко-католицький священик, відповідальний за логістику під час папського візиту.

 

Історична дієцезія

«Вся країна налічує майже два мільйони мешканців — менше, ніж місто Рим. Але коли Єпископ Рима прибуде у Скоп’є, він знайде активну католицьку спільноту», — запевнив о.Костов напередодні візиту Святішого Отця.

Мала Католицька Церква Північної Македонії налічує близько 20 тисяч вірних, що становить менше ніж 0,75% мешканців краю, та ще й ділиться на два обряди. Летинських католиків там 5 тисяч, вони походять переважно з Хорватії, Польщі, Словенії та Словаччини і мешкають головно у Скоп’є та на півночі країни. Натомість 15 тисяч католиків східного обряду мешкають переважно на півдні та південному сході. Є дві католицькі дієцезії: дієцезія Скоп’є для римських католиків і єпархія Струміца-Скоп’є для східного обряду.

Римо-католицька дієцезія Скоп’є існує від початків християнства, вона — одна з найстарших у Європі. Єпископ Скоп’є брав участь 325 року в Першому Вселенському Соборі в Константинополі, під час якого було ухвалено текст Символу віри. Документи підтверджують його присутність, а перекази розповідають про його участь.

Починаючи з 1622 року, відмі всі імена керівників цієї дієцезії. Вона була архідієцезією, але коли постало Королівство Югославії (1924), то стала дієцезією на користь Белграда. 1969 року додано титул Скоп’є-Прізренської дієцезії, охоплювала території Косова і Санджака.

2000 року Йоан Павло ІІ поділив цю дієцезію на Скоп’єнську (охоплює всю Македонію), Санджак і Албанську долину (в Сербії). Католики латинського обряду там — хорвати, албанці, поляки, словенці, чехи, словаки, угорці.

 

 

Прибувши на македонську землю, Папа Франциск зазначив, що радий прибути з візитом у рік 25-річчя укладення дипломатичних стосунків з Апостольським Престолом. Це перший в історії візит Глави Вселенської Церкви на ці землі. На вітальній церемонії вірних католиків представляв 60-річний єпископ Кіро Стоянов — глава дієцезії Скоп’є та єпархії Струміци-Скоп’є.

Папа відзначив успішність Північної Македонії на шляху інтеграції з західноєвропейськими країнами та побажав цього всьому регіонові Західних Балкан. Він схвалив історичну «мозаїку» Македонії, яка складається з численних народностей, культур і релігій, і сказав, що в цій мозаїці кожний камінчик — незамінний. «Ця краса, — наголосив він, — досягатиме більшого сяяння тією мірою, якою ви передаватимете її та сіятимете в серцях нових поколінь».

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Кредит грудень-травень
Зібрано Залишилося зібрати
60032грн
28995грн
Потрібно зібрати
89027грн
Залишилося
2дні
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

МІСЦЕ

Балкани
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: