Світ

Папа до священників і єпископів Таїланду: не лише звіщати Євангеліє, але вірити в нього!

22 Листопада 2019, 12:28 454

У п’ятницю, 22 листопада 2019 р., Папа Франциск прибув до парафіяльного храму св.Петра на околиці Бангкока, де зустрівся з місцевими священниками, богопосвяченими, семінаристами й катехетами.

Окремо була організована зустріч Святішого Отця з єпископами Таїланду.

 

Пам’ятати погляд Марії і приводити інших до нього

Вітальне слово Папі Римському сказав єпископ Йозеф Прадхан Шрідарунсіл, відповідальний за богопосвячених осіб. Свідчення, традиційне на таких зустрічах, дала Бенедетта, постулантка Згромадження Місіонерок Пресвятої Марії, відомих як сестри-ксаверіянки. Її духовний шлях розпочався зі споглядання обличчя статуї Пречистої Діви Марії. Зустріч завершилася молитвою за покликання, яку Святіший Отець приготував до цієї нагоди.

Посилаючись на свідчення Бенедетти, Папа Франциск подякував богопосвяченим, які приносять плоди завдяки своєму мовчазному свідченню вірності й щоденної самовідданості. Він закликав вірних пам’ятати про катехетів та богопосвячених осіб літнього віку, «які породили нас у любові та приязні з Христом» та вказав на важливість дякувати тим, хто на шляху нашого покликання допоміг розпізнати полум’я Святого Духа. Тільки усвідомлюючи любов, самовідданість, прощення й довіру інших та висловлюючи вдячність за все це, ми «дозволимо Духові дарувати нам духовну свіжість, здатну відновити наше життя та місію».

 

Франциск підкреслив, що покликання Бенедетти зродили «не слова, абстрактні ідеї чи холодні міркування», а прекрасний погляд Матері Божої. Краса і захват культурою, які варто пробуджувати в людях, здатні відкрити їм нові горизонти. «Богопосвячене життя, нездатне відкритись на несподіванку, є життям тільки наполовину», — зазначив Папа, і додав: «Господь послав нас у світ не для того, щоб ми нав’язували людям обов’язки або докладали важчі тягарі до тих, які вони вже мають, а щоб розділяти радість, прекрасний, новий і несподіваний горизонт».

У цьому контексті Святіший Отець зазначив, що не потрібно боятися дедалі більше інкультуровувати Євангеліє, шукаючи нових форм звіщення Божого слова, здатного пробудити бажання пізнати Господа.

Готуючись до цієї подорожі, Папа «з деяким болем» прочитав, що для багатьох мешканців країни християнство — це віра чужинців, віра іноземців. Це має спонукати християн шукати нових шляхів звіщення віри, щоб Євангеліє зазвучало під музику, рідну для місцевих мешканців. Про це треба молитися до Матері Божої, погляд якої зародив покликання у Бенедетти. Цей погляд спонукає нас звернути увагу на погляд Христа, що ламає всі схеми й упередження і там, де інші бачать грішника, злочинця й навіть зрадника, Він здатний побачити апостолів. «Це краса, яку Його погляд закликає нас звіщати, — додав він, — погляд, що перемінює і виявляє найкраще в інших».

Наступник св.Петра зазначив, що християнин вбачає в кожній людині «не сироту, не покинутого, відкиненого чи приниженого», а брата, відкупленого Христом. «Це означає бути християнами!»

Торкаючись теми молитви в житті місіонерів, Святіший Отець вказав на приклад багатьох бабусь і дідусів, які часто виконували свої щоденні справи, тримаючи в руках розарій. Молячись під час виконання буденних справ, ми дозволяємо Богові увійти в наше життя. «Важливо, щоб сьогодні Церква звіщала Євангеліє всім, — наголосив він, — у кожному місці, за всіх обставин, без зволікання і страху».  

На завершення Папа Франциск, цитуючи св.Павла VI, зазначив, що одним із найбільших ворогів євангелізації є брак ревності, відсутність запалу. Чернець, черниця, священник і катехит черпають своє натхнення із зустрічі з Христом і ближніми. «Також і нам, — наголосив він, — потрібен той простір, у якому можемо повернутися до джерел, щоби напитись життєдайної води. Занурені в тисячі занять, завжди шукаймо простору, щоб у молитві пригадати, що Господь уже спас світ і що ми запрошені разом з Ним вчинити відчутним це спасіння».

 

 

 

Закохані у Христа здатні закохати в Нього інших

«Радію, що можу бути з вами та розділити, хоч і коротко, ваші радощі й надії, ініціативи та мрії, як також ваші виклики, які ви долаєте як пастирі святого народу, вірного Богові. Дякую за ваше братнє прийняття». Цими словами розпочав свою промову Папа Франциск, зустрічаючись із єпископами Таїланду та членами Федерації єпископських Конференцій Азії.

«Наша сьогоднішня зустріч, — зазначив Папа, — відбувається у санктуарії блаженного Ніколаса Буркерда Кітбамрунґа, який присвятив своє життя євангелізації та катехізації. Він виховував учнів Господа особливо тут, у Таїланді, а також в одній частині В’єтнаму та на кордоні з Лаосом, та увінчав своє свідчення про Христа мучеництвом. Проведімо цю зустріч під його поглядом, щоб його приклад стимулював у нас велику ревність до євангелізації в усіх місцевих Церквах Азії та щоб ми могли бути дедалі більше учнями-місіонерами Господа; так Добра Новини зможе ширитись, немов бальзам та аромат, на цьому чудовому і великому континенті».

 

2020 року відзначатиметься 50-ліття заснування Федерації єпископських Конференції Азії. Це буде чудовою нагодою для єпископів-членів Федерації відвідати санктуарії, які особливим чином пов’язані з місійними коренями Азії. Це, своєю чергою, дозволить щиро відкритися на майбутнє, яке потрібно творити та здійснювати, щоб і Церква, і суспільство в Азії отримали користь від спільного та оновленого євангельського імпульсу. «Закохані у Христа здатні закохати у Нього інших та розділяти цю саму любов», — додав Папа.

«Ви живете на мультикультурному та багаторелігійному континенті, наділеному великою красою та добробутом, але водночас випробуваному бідністю та експлуатацією на різних рівнях. Швидкий технологічний прогрес може відкрити величезні можливості для полегшення життя, але також може призвести до зростання споживацтва та матеріалізму, зокрема, серед молоді», — зазначив Вселенський Архієрей.

На його переконання, перед лицем таких викликів, борячись та заступаючись за свій народ, пастирям Церкви необхідно пам’ятати про перших місіонерів, які відзначались мужністю, радістю й витривалістю, щоби правильно оцінювати свою дійсність і завдання. «Ця пам’ять насамперед робить нас вільними від переконання, що минулі часи були завжди сприятливішими або кращими для звіщення, і допомагає не замикатись у безплідних роздумах та дискусіях, які в підсумку зосереджують нас на нас самих і замикають нас у собі, паралізуючи всі види діяльності», — наголосив Святіший Отець. Він заохотив брати приклад зі святих, які не боялись долати різні труднощі свого часу, та скинути з себе все те, що «причепилося» до нас за роки шляху і робить його важким.

Спостерігаючи за місіонерським шляхом на землях Азії, отримуємо повчання, яке випливає з упевненості, що саме Святий Дух є Першим, хто йде вперед і кличе: Він приходить із першим місіонером та залишається з ним. Саме Святий Дух був Тим, хто підтримував апостолів та інших місіонерів і спонукав їх до місійної діяльності на різних землях та серед різних культур. «Вони не шукали земель із гарантіями успіху; навпаки, їхня “гарантія” полягала у впевненості, що жодна людина та культура не є апріорі нездатними отримати зерно життя, щастя і, особливо, дружбу, які Господь бажає їм дати. Вони не чекали, коли культура стане відповідною або коли її буде легко пристосувати до Євангелія; навпаки, вони поринули у нові реалії, переконані у красі, носіями якої вони були», — додав Єпископ Рима. Ці місіонери були мужніми, адже усвідомлювали, що Євангеліє — це дар, який потрібно засівати у серцях усіх людей: Добра Новина про спасіння призначена для всіх без винятку. Папа підкреслив, що місія — перше ніж діяльність, яку потрібно виконувати, — потребує погляду й чуття, яке потрібно вишколити; а це, своєю чергою, потребує батьківської та материнської турботи з боку пастирів-місіонерів.

Говорячи про основу місійної діяльності, Святіший Отець наголосив: «Одним із найкращих моментів євангелізації є усвідомлення того, що місія, довірена Церкві, полягає не лише у звіщенні Євангелія, але й у тому, щоб навчитися вірити в Євангеліє».

 

 

За допомогою навернення-звіщення Церква входить у динаміку учнівства; а, очищена Господом, вона перемінюється у свідка з покликання. Церква, яка прямує вперед, без страху зійти зі шляху та зіткнутися з життєвими труднощами людей, що їй довірені, здатна покірно відкритись на Господа і з Ним жити захопленням місійною пригодою. «Скільки ж ми повинні навчитися від вас, які в багатьох ваших країнах чи регіонах є меншістю, іноді ігнорованою, такою, якій чинять перешкоди, яку переслідують, проте вона не дозволяєте себе захопити чи заразити комплексом нижчості або жалем, що ви не почуваєтеся визнаними», — промовив Папа до присутніх єпископів.

Цитуючи Апостольське напоумлення «Evangelii gaudium» (267), він закликав: «Брати, об’єднані з Ісусом, шукаймо того, чого Він прагне, любімо те, що Він любить, і не біймось робити Його пріоритети нашими пріоритетами. (…) Ваше зобов’язання сприяти євангельській плідності, звіщаючи керигму діями та словами в різних середовищах, в яких опиняються християни, — це свідчення, яке залишає слід».

Місійна Церква знає, що найкраще її слово — це дозволити, щоби Слово Життя її перемінило, служачи іншим. Не ми з нашими стратегіями розвиваєм місію: Святий Дух є її головним діячем; саме Він спонукає та висилає нас ділитися з іншими нашим багатством віри, що зберігається у глиняних посудинах (пор. 2Кор 4,7). Перемінені Святим Духом, місіонери можуть перемінити кожен куточок землі. Адже справжня місія є «любов’ю до Христа, але водночас і любов’ю до Його люду».

«Пам’ятаймо, що також і ми є частиною цього люду; не панами, а частиною цього люду, нас було обрано слугами (…) Не втрачайте з поля зору той факт, що багато ваших земель були євангелізовані мирянами», — наголосив Вселенський Архієрей.

На завершення Папа нагадав єпископам про обов’язок бути близькими та відкритими до своїх священиків, які є найближчими їхніми співробітниками у Христовому винограднику. «Будьте їм близькими, прислухайтеся до них, намагайтеся підтримувати їх в усіх ситуаціях, з якими вони стикаються, особливо коли ви бачите їх зневіреними чи байдужими, що є найгіршою зі спокус диявола. І чиніть це не як судді, а як батьки; не як менеджери, які ними користуються, а як справжні старші брати. Творіть атмосферу довіри, що сприяє щирому та відкритому діалогові, шукаючи й просячи благодаті такої ж терпеливості, яку Господь має до кожного з нас».

Після зустрічі з єпископами Папа Франциск провів приватну зустріч зі співбратами-єзуїтами, які служать у Таїланді.

За матеріалами Vatican News

 

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Папа Франциск

МІСЦЕ

Таїланд
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: