Чи вдасться разом із нею/з ним збудувати щасливе і тривале подружжя? Створити сім’ю? Це запитання часто паралізує закоханих, а деякі взагалі не можуть взяти на себе таке зобов’язання. Пропонуємо кілька порад, які допоможуть вам об’єктивно оцінити риси іншої людини, щоби врешті-решт зробити наступний крок…
Багато людей страждають через те, що не можуть зважитися на одруження. «Чи це саме “та” людина? Може, Бог передбачив для мене когось іншого замість того, з ким я зараз зустрічаюся?» Сімейна консультантка Елізабет Контент дає ключі, які допоможуть наблизитися до рішення про шлюб.
— Як переконатися, що це «той, єдиний» чи «та, єдина»?
— Ми ніколи не можемо бути впевненими до кінця. Кожен вибір передбачає певну невизначеність як у цій сфері, так і в інших. Я також відкидаю помилкову думку, яка й досі має місце, про те, нібито десь на нас нібито чекає людина, наперед призначена Богом. Деякі люди мають досить своєрідне уявлення про Божу волю і Провидіння: якби з якоїсь причини вони розминулися би з «їхньою людиною», це би для них означало, що вони змарнували свій шанс. «Моя людина» — це та, з якою ми вирішуємо любити одне одного. А Бог зобов’язується супроводжувати нас у нашому виборі.
— Які критерії доброго вибору?
— «Чи людина, яку я люблю, допомагає мені розквітнути, розвиватися?» Якщо ми відчуваємо, що нас цінують; якщо нам добре разом; якщо почуваємося вільними; якщо можемо бути собою в присутності іншої людини — все це добрі знаки. Як каже Святе Письмо, плід доброго розпізнавання в Святому Дусі — радість і мир. Треба, щоб ця любов променіла навколо! Останній критерій — це бажання ділитися, розмовляти, будувати близькі, інтимні стосунки. В міцних, близьких стосунках з’являється бажання, щоб інша людина відкривалася поступово, не лякаючись погляду іншого.
— Чи треба бути зрілою людиною, щоб уміти любити?
— Зрілий — це той, хто знає себе, свої вади і переваги; хто здатний робити вибори, які спираються не лише на бажання, емоції чи схвалення інших. Щоби прямувати до своєї землі, кожен покликаний, перш ніж увійти в стосунки, знайти свій власний, особливий шлях. Самотність потрібна, щоб «оселитися в собі» і не діяти згідно з очікуваннями інших або реагуючи на них. Можемо поставити собі такі запитання: яке моє власне бажання? Чи я залежу в житті від думки інших людей? Любов — це шанс дозріти, самому стати світом, що його наш коханий/кохана має відкрити.
Коли ми кажемо «і покине чоловік свого батька і матір» — це означає не тільки мешкання під одним дахом, а звернення до майбутнього. Цьому перешкоджає залежність від родини. Треба перервати ті зв’язки, які постійно тримають нас у дитинстві, відмовитися від ідеальних батьків, яких у нас ніколи не було, і прийняти свою родину такою, яка вона є, з її вадами й достоїнствами, зберігаючи при цьому відповідну дистанцію.
— Що таке правильний баланс у стосунках?
— Він вимагає не шукати себе в іншій людині, не концентруватися на собі, перейти від самолюбства до любові до іншої людини. Щоб це могло відбутися, спершу треба відкрити, хто ми. Ми не приходимо до іншого, щоб доповнити брак чогось. Зрілий коханий — це той, хто віднайшов баланс і може бути не заблизько і не задалеко.
Якось я зустрілася з молодою зарученою парою,. Дівчина, дуже незалежна, почувалася пригніченою занадто близькими стосунками з нареченим. Він надмірно вимагав її присутності. Ми разом обговорили, що таке правильна дистанція. Пізніше, після реколекцій, їм вдалося підлаштуватися, знайти цей баланс, і сьогодні вони — щасливе подружжя. В кожному з нас є ці дві рівнозначні сили: прагнення незалежності й прагнення близькості, які співіснують з перемінною силою. Багато блоків виникає через неправильну пропорцію між ними.
Є такі люди, які очікують всього від іншої людини і надмірно вимагають її уваги. Вони панікують від найменшої відмінності в думках; розчаровані, якщо їхні вподобання різні або вони не можуть робити все разом. Інші — бояться невідомого, бояться бути поглинутими і втікають до своєї «печери». Обидві ці позиції неправильні.
Йдеться про те, щоб увійти у взаємну залежність, в якій вітається бажання любити й бути коханим, де кожен може бути собою, не загрожуючи при цьому іншому. Кожен знає, хто він, знає свої потреби, не вимагає від іншого нести його тягар, приймає його попри відмінності й розчарування. Щоби стосунки були здоровими, кожен повинен мати змогу побути на самоті (це — як кисень для стосунків), щоби потім повернутися до коханої людини. Однак важливо, що йдеться не про виключно особистий розвиток: у такому разі стосунки далеко не зайдуть.
— Як прийняти рішення про одруження?
— Після виявлення своїх блоків, минулих травм і різних страхів настає момент, коли потрібно почати будувати, бо подружжя — це будівля. Спроби аналізувати все і придивлятися до всього заведуть у глухий кут. Не можна залишатися в невизначеності, це смертоносне! Для декого це дуже важко, тому що ризик викликає страх, а одруження несе в собі багато невідомого: якою буде ця людина через 10 років? Залишається тільки довіряти!
Не буває легкого прийняття рішень; вони завжди викликають питання. Ми заспокоюємося, коли вже щось вибрали. Рішення означає також відмову від чогось, а це не завжди приємно. Любов передбачає вибір. Поки ми не вибрали — ми не кохаємо цю людину. Треба усвідомити, що почуття важливі, але саме воля відіграє найважливішу роль у процесі прийняття рішення: «Я люблю, вирішую!» Хоча це й може здаватися суперечливим, любов має багато від розуму.
Прийняття рішення — це як стрибок у порожнечу; але це свідомий стрибок. Між добровільним прийняттям зобов’язання, коли ми приймаємо рішення у свободі, й дозволом на те, щоб нами керували події (!побачимо, чи це працює»), — велика різниця. Це життя нами керує, чи ми стоїмо біля стерна? Дехто волів би, щоб вирішував Бог і давав нам знаки. Але Бог не діє замість нас. Рішення залежать від нас і ми самі маємо зважити всі «за» і «проти».
Створити подружній зв’язок означає брати радісну участь у боротьбі, боротьбі за те, щоб безумовно любити іншого. «Люблю тебе, бо це ти. Я дуже швидко побачу всі твої обмеження, але обіцяю поступово приймати тебе таким/такою, як ти є, і знаю, що ти для мене зробиш те ж саме».
фінансово.
Щиро дякуємо!
