Автор вірша — а точніше, приватного псалму, — мабуть, цього не сподівався.
По неділях та у святкові дні Церква зобов’язує своїх вірних виконувати гімн «Глорія» — «Слава во вишніх Богу».
Гімн «Gloria»
Цей стародавній гімн спочатку був дуже скромним особистим віршем, схожим на псалом, який прославляв Бога.
Слова, що ними починається цей гімн, походять зі Святого Письма і становлять частину ангельського гімну, який лунає в ніч Божого народження.
«Слава во вишніх Богу і на землі мир людям доброї волі» (Лк 2,14).
Але всі інші рядки тексту постали окремо. Хто ж автор тексту гімну «Gloria»? Це невідомо, але знаємо, що гімн датований ІІІ століттям.
Як пише в книжці «Свята Меса римського обряду» Йозеф А.Юнгман, «Gloria, так само, як і Kyrie, не були від початку створені для месальної літургії. Це пам’ятка зі скарбниці давніх церковних пісень, цінна спадщина літератури, сьогодні майже забутої, але колись дуже багатої».
Особисті псалми
Далі Юнгман пояснює, що інші рядки «Gloria» були частиною «літератури пісень (…), написаних у ранній період Церкви, які наслідували біблійні тексти, зокрема, псалми».
Більше того, ці ранні гімни називалися psalmi idiotici — «псалмами приватних осіб». Вони не були написані для літургійного використання, а їхні автори думали, швидше за все, виключно про прославлення Бога.
Спершу «Gloria» використовували на християнському Сході як ранковий гімн Літургії годин. Пізніше, як каже передання, його переклав латиною Іларій із Пуатьє. І його знову використовували як загальний гімн подяки й хвали поза основними літургійними подіями.
Слава во вишніх Богу
Не дивно, що чи не вперше в літургії його використали у Святій Месі в ніч Господнього Різдва. Пізніше гімн додавали до літургії в неділі та в свята мучеників. З плином століть цей особливий гімн дедалі більше ставав центральною частиною Святої Меси, а в V ст. вже був у деякі дні обов’язковим.
Сьогоднішній «Загальний вступ до Римського Месалу» пояснює важливість цього тексту:
«“Gloria in excelsis” (“Слава во вишніх Богу“) — це давній християнський величний гімн, яким Церква, зібрана у Святому Дусі, прославляла та благала Бога Отця й Агнця. Цей гімн не можна замінювати іншим текстом».
Це прекрасний спів, у якому ми запрошені доповнювати гімн самих ангелів. А також додавати наші голоси до подяки за все, що Бог для нас зробив.