фото з Бучі на Київщині, 2 квітня 2022 року
Психологічний порадник — як спілкуватися з людиною, що стала свідком страшних подій та/або зазнала насильства?
1.Завжди запитуйте, коли щось робите для постраждалого, бо безпеку, особистий простір та гідність цієї людини вже знищено. Тому ваше — навіть добре! — вторгнення буде травмою, триматиме людину в стані безпорадності. Тому, наприклад, не відчиняйте вікна, не вкривайте таку людину ковдрою, а тим більше не доторкайтеся до неї, не спитавши попередньо її дозволу на це.
2.Ваші відчуття зовсім інші, ніж відчуття постраждалого. Запах смаженої їжі може нагадувати запах горілої плоті; різкі звуки можуть викликати головний біль та паніку. Навіть ваша присутність у кімнаті чи десь близько може дратувати і втомлювати.
3.Всі реакції постраждалого, що не загрожують його життю, сприймайте як необхідність для пережитого страшного досвіду. Ходіння з кутка в куток, сидіння на підлозі під стіною, спання не роздягаючись, вибірковість у їжі… Тіло захищається, і психіка разом із ним.
4.Не лякайтеся, коли раптово при спілкуванні людина впадає в ступор, дивиться в одну точку і мовчить, починає плакати, важко дихає, пітніє. Перечекайте цей момент і запропонуйте води. Картинки, звуки, запахи страшного досвіду мимоволі спливають у пам’яті — і зникають. Психіка вчиться справлятися, а це досить-таки тривалий процес.
5.Обов’язково запропонуйте звернутися до лікаря, якщо людина не може спати, через розлад травлення не може їсти. Невропатолог і психіатр просто необхідні в ситуації зазнаного жорстокого насильства. Якийсь період часу просто необхідно мати змогу спати і харчуватися, щоб далі почати емоційно зцілюватися.
6.Намагайтеся не дивитися в очі постраждалому, щоб не провокувати емоції, яких людина поки не готова пережити. Часто є відчуття порожнечі, байдужості, відчуття «це не зі мною було», «ніби в кіно»… Це психіка захищається, щоб не зійти з розуму та щоб витримала нервова система. З кожним днем певними порціями емоції починають повертатися. Дочекайтеся цього і не поспішайте. Навіть коли ви знаєте, що дівчину зґвалтували, — не говоріть першими про це і не розпитуйте. Від вас потрібне лише одне: безпечне місце.
7.Часто буває, що постраждалі роздратовані, незадоволені, їм некомфортно. Зрозумійте, що травмована людина неспроможна бути «пухнастою» і всім вдячною. Хибне очікування — чекати на подяку. Буває і так, що про вас теж буде неприємно згадувати, бо ви стали свідком чиєїсь безпорадності. Ваш людський обов’язок — зараз бути поряд.
8.Буває так, що свідки жахливих подій охоче спілкуються з тваринами та з природою, а не з людьми. Тому не ображайтеся, що вас ігнорують, а люблять вашого кота.
9.Подбайте про необхідні речі для постраждалого: тепла вода, рушник, чашка, ковдра… Визначте особисте місце у вашій квартирі й не намагайтеся там прибирати чи без дозволу щось переставляти. Дбайте про почуття безпеки іншого.
10.Дайте можливість людині самій дійти до більш-менш нормального стану. Не форсуйте події. Нічого хорошого не буде, якщо для вашої втіхи людина буде вдавати, ніби все в нормі.
І пам’ятайте, для тих, хто пережив і бачив страшні, нелюдські події, фрази «все позаду», «все скінчилося» не мають сенсу. Весь травматичний досвід тепер із людиною назавжди, і їй потрібно вчитися прийняти це, жити з цим. А поки що ви поряд і від вас потрібна ненав’язлива доцільна допомога.