Цими днями в Україні перебуває кардинал Конрад Краєвський, який прибув до нас як представник Святішого Отця.
Про перебування префекта Дикастерії у справах милосердя CREDO розмовляє з єпископом Яном Собілом, єпископом-помічником Харківсько-Запорізької дієцезії, який провів із папським посланцем ці дні його візиту.
На фото: кардинал Краєвський і єпископ Собіло в Одесі. Фото: Cyran Wiktor
— Ваше Преосвященство, розкажіть, будь ласка, про перебування в Україні кардинала Краєвського.
— Папа Франциск попросив кардинала Конрада, щоб він особисто від його імені поїхав в Україну, передав Папське благословення. Всюди, де приїжджає, він роздає папські розарії, благословляє, цікавиться ситуацією, розвозить допомогу тим священникам і волонтерам, які знаходяться близько біля лінії фронту.
«Міг би викликати священників до себе, але їде до них сам»
— До Харкова кардинал привіз від Папи бусик-фольксваген у дар, щоб ним розвозити харчі для людей, які на них очікують. Також він спілкується з нашими людьми, — продовжив єпископ Ян. — Кардинал приїхав до Львова, і там я до нього приєднався; далі ми їхали разом до Кам’янця-Подільського. Там він побував в усіх спільнотах. Потім він з’явився в Летичеві на зустрічі єпископів, був у Вінниці. Ми відвідали ті спільноти, які порекомендували кам’янецькі єпископи, Леон Дубравський і Радослав Змітрович, тобто капуцинів, Карітас, були у двох спільнотах сестер. У Гайсині та в Умані він мав зустрічі з місцевими священниками, потім ми подалися до Одеси. Там кардинал теж відвідав усі спільноти, і звідти ми поїхали на Запоріжжя через Кривий Ріг. У Кривому Розі кардинал уділив благословення тим, хто працює з бідними. У Запоріжжі він провідав спільноти греко-католицькі і римо-католицькі, був у чотирьох різних храмах, зокрема у братів-альбертинців. Був також у Дніпрі і в Кам’янському. Сьогодні на його трасі — Харків та Ізюм. Саме зараз, коли ми розмовляємо, він уже має бути в Ізюмі…
Кардинал хоче проїхати аж до лінії фронту, щоб відвідати всіх священників та всі спільноти, які від початку війни вірно перебувають із людьми, не залишають своїх парафій, допомагають людям, — і передає благословення від Папи. Також він постійно інформує Святішого Отця про свій візит. Папа дуже цікавиться візитом кардинала Конрада в Україну. Це так, ніби сам Святіший Отець благословляє нас через руки отця-кардинала. Папа має конкретну інформацію, безпосередньо від кардинала, який сам бачить ситуацію в Україні, особливо тут, біля лінії фронту.
Цей візит має характер «тихого перебування». Він має акцент на зустрічі з людьми, безпосередньо, не з владою, мерами, губернаторами… Тому їздить від місця до місця. Кардинал міг би в кожній дієцезії зібрати священників на зустріч! Але він каже: Папа хотів, щоб я особисто навідався до священників і спільнот, до людей, які потребують допомоги, до волонтерів.
Він їде за кермом особисто. Йому це нелегко. До Запоріжжя він уже здолав 4,5 тисячі кілометрів. Я рідко змінюю його за кермом… Він молиться щодня від 5-ї ранку, і увечері довго молиться на адорації; також ми їдемо з молитвою. Бо кардинал Конрад розуміє: найважливіше, що він може нам залишити, — це молитва, Папське благословення і ця увага, яку він бажає присвятити особисто кожному, до кого заїжджає. Тому він їде особливо до тих священників, які служать самотньо, і старається допомагати.
«Він зняв бронежилет, бо люди були без них»
— Навіть некатоликів і невіруючих сколихнула інформація, що в суботу Папський посланець потрапив під обстріл. Як це було?
— Ми поїхали до Оріхова, це вже лінія фронту. Там потрібно мати спеціальний дозвіл і супровід. Тому нас туди віз військовий високого рангу їхнім автомобілем, і він же дав наказ, що ми маємо бути у бронежилетах.
Ми взяли харчі, підготовлені для бідних. В Оріхові від початку війни немає світла, води, вони їдять лиш те, що ми їм привеземо. Магазинів немає, нічого, — розраховують тільки на гуманітарну допомогу. Ми їм дуже багато передаємо з того, що отримуємо. Воду вони беруть із котроїсь криниці.
Ну й ми поїхали з кардиналом, і з нами ще протестантський єпископ. Там ми мали чотири зупинки — чотири місця, де люди збираються. Під’їжджаємо на умовлене місце, швиденько відбувається коротка молитва, ми роздаємо харчі — й вони втікають. На третій локації почався обстріл. Той відповідальний від ЗСУ, який нас привіз, крикнув: «Швидко втікайте!» А кардинал просто перед цим зняв свій бронежилет. Він сказав так: люди, які приходять по їжу, не мають бронежилетів, а ми в бронежилетах. Він відчуває дискомфорт, коли бачить, що ми захищені, а люди — ні. Тому він його зняв; а буквально за хвилину почався обстріл. Мабуть, «Гради». Гатило капітально. Кардинал сам міг побачити, як там живеться. Ми пірнули в підвал і сиділи там до кінця обстрілу. Потім поїхали ще на наступну локацію, далі роздавати харчі. Оріхів — це вже три-п’ять кілометрів від фронту, недалечко стоять російські війська і б’ють по Оріхову постійно.
Кардинал побачив не тільки місто під обстрілами, але й тих людей, що там залишилися, тих бідних, але впертих. Є можливість їх вивезти і є куди! Але вони все життя там прожили і не бажають виїжджати. Кардинал був здивований їхнім спокоєм — ну, обстріл то обстріл. Іде такий собі дядько український і каже до нього: спокійно, не бійтеся! — бо він уже призвичаївся. Там таке по декілька разів і вдень, і вночі. Як Бахмут, так і Оріхів рускі бомблять постійно, мабуть, просто хочуть зрівняти з землею… Кардинал був дуже здивований спокоєм та витримкою тих людей. Вони живуть без електрики й води, носять її здалеку, щоби заварити чаю, — але вірять, що прийдуть наші хлопці і звільнять ці території, відкинуть росіян подалі, щоб вони не били так по Оріхову. Вони вірять, що окупанти у це місто не зайдуть, і кажуть: навіть як дім розіб’ють, я звідси не піду, це моя земля.
Був там один дід, про якого нам сказали: заберіть його, в його будинок влучив снаряд. А він позбирав шматки жерсті й дошки і зробив собі будку. В прямому сенсі: будку! Він туди залазить і там спить. Але заявив: це мій двір і я звідси нікуди не поїду.
Тож кардинал побачив нашу ситуацію «в подробицях». Він від самого початку, як ми їхали Україною, чує, як усі кажуть — і цивільні, і військові: якщо Захід дасть нам більше зброї, ми цю війну виграємо і буде добре для всіх, також і для всієї Європи.
«Росію необхідно зупинити»
— Будемо сподіватися, що кардинал Краєвський донесе до Папи позицію України. В нас немає надії «помиритися» з москвою, бо там нема з ким миритися! Неможливо миритися з тим, хто винищує твій народ геноцидом… Ви говорили про це з Його Еміненцією?
— Сам кардинал бачить ситуацію і чітко все розуміє. На мою думку, він уже говорить Папі про те, що сам побачив, і що в цій війні насправді потрібно перемогти окупанта. Думаю, як він поїде до Ватикану, то вже в спокійній обстановці все розповість Святішому Отцеві — цю ситуацію, геноцид, як росія нищить Україну, що росію необхідно усіма можливими способами зупинити.
— Дякую за розмову!
Фото: Vatican News
фінансово.
Щиро дякуємо!
