За час свого понтифікату папа Бенедикт XVI беатифікував 870 осіб і канонізував 45 святих.
Ті, кого він проголосив святими за свій відносно недовгий понтифікат, — це взірці віри і святості, їх вшановують католики всього світу.
Ось семеро найвідоміших святих, яких канонізував Бенедикт XVI.
1.Катері Текаквіта
Свята Катері (Катерина) Текаквіта, або «Лілея могавків», була першою канонізованою святою з-поміж індіанців. Вона народилася на території сучасного штату Нью-Йорк. Її батьком був індіанець з народу могавків, а матір’ю — християнка з народу алгонкінів. У 21 рік вона прийняла хрещення і втекла від переслідувань до місії святого Франциска Ксаверія поблизу Монреаля (Канада), приєднавшись до спільноти індіанських жінок, які прийняли християнство. Вона запам’яталася своєю щирою вірою, мужністю, чистотою і стражданнями в ім’я Христа.
Свята Катері Текаквіта померла 17 квітня 1680 року, коли їй було 24 роки. 21 жовтня 2012 року її канонізував папа Бенедикт XVI, який сказав про неї так:
«Катері вражає нас дією благодаті в її житті, незважаючи на відсутність зовнішньої допомоги, і мужністю свого покликання, такого незвичного для її культури. Її віра і культура збагачують одна одну! Нехай її приклад допоможе нам жити там, де ми є, люблячи Ісуса, не зрікаючись того, хто ми такі».
2.Гільдеґарда Бінґенська
Свята Гільдеґарда Бінґенська була абатисою, художницею, письменницею, композиторкою, поетесою, фармацевткою, містичкою і теологом. Вона народилася 1098 року і ще в підлітковому віці стала бенедиктинською черницею. З трьох років вона мала об’явлення Бога, і її сповідник попросив її записати їх у відомій ілюстрованій книзі «Scivias». Вона заснувала два монастирі й стала авторкою величезної кількості поезій, теологічних праць і духовних музичних творів. Померла 17 вересня 1179 року.
Свята Гільдеґарда була канонізована 10 травня 2012 року, а 7 жовтня 2012 року Бенедикт XVI проголосив її Вчителем Церкви. Він сказав:
«У Гільдеґарді виражені найшляхетніші цінності жінки: отже, жіноча присутність у Церкві та суспільстві також освітлюється її присутністю — як з точки зору наукових досліджень, так і з точки зору пастирської діяльності».
3.Даміан із Молокаї
Даміан де Вестер, який пізніше став святим Даміаном із Молокаї, народився в Бельгії у 1840 році. У 13 років він вимушено залишив школу, щоби працювати на фермі, але згодом, відчувши релігійне покликання, вступив до Конгрегації Пресвятих Сердець Ісуса і Марії. Він служив на карантинному гавайському острові Молокаї, куди відсилали хворих на проказу. Згодом він заразився сам, втративши зір, мову і рухливість, а 15 квітня 1899 року помер. Бенедикт XVI сказав про святого Даміана, якого він канонізував 11 жовтня 2009 року:
«Наслідуючи святого Павла, святий Даміан спонукає нас до доброї боротьби — не такої, яка роз’єднує, але такої, що збирає людей разом. Він запрошує нас відкрити очі на ті форми прокази, що спотворюють людськість наших братів, які й сьогодні, окрім нашої щедрості, вимагають нашої милосердної присутності як слуг».
4.Маріанна Коуп
Свята Маріанна Коуп народилася 1838 року в Німеччині й розпочала релігійне життя серед сестер Третього ордену святого Франциска у Сіракузах (Нью-Йорк). Вона займалася освітньою діяльністю та відкрила у центральному Нью-Йорку дві перші лікарні. У віці 45 років мати Маріанну відправили на острів Молокаї на Гаваях, щоб доглядати хворих на проказу, і за роки свого служіння там вона створила для них систему освіти та охорони здоров’я.
Бенедикт XVI канонізував святу Маріанну Коуп 21 жовтня 2012 року. Про її спадщину він сказав так:
«У той час, коли мало що можна було зробити для тих, хто страждає від цієї жахливої хвороби, Маріанна Коуп виявила найвищу любов, відвагу та ентузіазм. Вона є яскравим і енергійним прикладом найкращих традицій католицьких медсестер і духу її улюбленого святого Франциска».
5.Жанна Юган
Свята Жанна Юган народилася 25 жовтня 1792 року під час Французької революції. У 25 років вона приєдналася до Третього ордену святого Йоана Еда, релігійної асоціації для мирян. Певний час служила медсестрою, доглядаючи літніх жінок, а потім придбала занедбану будівлю монастиря, яка могла вмістити 40 осіб, і заснувала конгрегацію Малих Сестер Бідних. На момент її смерті 29 серпня 1879 року у світі служило вже 2400 сестер.
Під час канонізації святої Жанни Юган 11 жовтня 2009 року Папа Бенедикт XVI сказав:
«Жанна жила таємницею любові, мирно приймаючи темряву та самоспустошення аж до своєї смерті. Її харизма завжди актуальна, бо багато людей похилого віку страждають від численних форм бідності та самотності, а іноді їх також покидають їхні сім’ї».
6.Педро Калунґсод
Святий Педро Калунґсод народився у 1654 році на Філіппінах. У 1668 році, коли йому було 14 років, його обрали до числа катехитів, які мали супроводжувати іспанських місіонерів-єзуїтів, серед яких був блаженний Дієго Луїс де Сан Віторес, на Маріанські острови для поширення католицької віри. Святий Педро став причиною навернення багатьох людей, особливо через хрещення. 2 квітня 1672 року він разом із блаженним Дієго Луїсом був убитий під час проведення Таїнства Хрещення. Сьогодні Церква визнає його мучеником.
21 жовтня 2012 року він був канонізований. Під час своїх відвідин Маріанських островів Папа Бенедикт XVI сказав:
«Педро виявив глибоку віру та милосердя і продовжував катехизувати своїх численних новонавернених, даючи свідчення Христа своїм життям у чистоті та відданості Євангелію. Найвищим його бажанням було здобувати душі для Христа, і це змусило його прийняти мученицьку смерть».
7.Свята Альфонса
Свята Альфонса народилася в Кералі (Індія) 19 серпня 1910 року. З юності вона давала відсіч усім залицяльникам, які траплялися на її шляху, оскільки була сповнена рішучості присвятити своє життя Богові. У 1923 році з нею трапився нещасний випадок, який спотворив її, призвів до тяжких опіків та інвалідності. Вона приєдналася до конгрегації францисканок-кларисток. Страждала від фізичних недуг і проблем, пов’язаних із її інвалідністю, аж до смерті 28 липня 1946 року.
Свята Альфонса була канонізована Бенедиктом XVI 12 жовтня 2008 року і стала першою індійською жінкою, проголошеною святою. У заяві Ватикану, оприлюдненій у день її канонізації, вона описана як «жертва любові Господа, щаслива до останнього моменту і завжди з усмішкою невинності на вустах».
Переклад CREDO за: Catholic News Agency