Черниця, яка не боялася Гітлера

Це була невисока кругленька жіночка, що мала чудове почуття гумору і репутацію людини, з якою краще не сперечатися, якщо вже вона щось вирішила.

Вона полюбляла зайти до таверни і замовити гуляш та кружку свого улюбленого пива після виснажливого робочого дня у лікарні. Вона не боялася відкрито висміювати Гітлера і прилюдно називати його божевільним — і вона стала єдиною офіційно засудженою до смерті і страченою католицькою черницею в Третьому райху.

Марія Реститута Кафка (вроджена Гелена Кафкова) з’явилася на світ 1 травня 1894 року на території сучасної Чехії, але ще у ранньому дитинстві разом із родиною перебралася до Відня, де вони жили серед інших бідних чеських мігрантів.

1913 року Гелена вона почала працювати медсестрою в лікарні, заснованій Згромадженням францисканських сестер християнської благодійності, а 1914-го і сама долучилася до згромадження. Для цього їй довелося втекти з дому, оскільки матір була проти того, щоб донька стала черницею.

Вона розпочала новіціат 23 жовтня 1915 року, взявши ім’я Марія Реститута — на честь ранньохристиянської мучениці Реститути з Сори, якій відрубали голову за віру близько 272 року, за імператора Авреліана, і поховали в римських катакомбах. 

Після аншлюсу Австрії в 1938 році сестра Марія Реститута повністю відкинула нацистську ідеологію. Вона відкрито говорила про переслідування Церкви та політичних опонентів, про нищення євреїв та інші звірства Гітлера з його поплічниками, через що швидко здобула репутацію ворога режиму. Але це не зупинило безстрашну черницю. Після того, як нацисти заборонили будь-яку релігійну діяльність серед хворих, вона продовжувала молитися з ними і дбати про те, щоб вони по змозі отримували Таїнства. Вона навідріз відмовлялася надавати перевагу «арійським» пацієнтам над іншими і була особливо милосердною до бідних, переслідуваних та пригноблених. Лікар-есесівець Ламберт Штумфоль, із яким вона працювала, був фанатичним нацистом, але довго не наважувався доносити на неї, оскільки вона була висококласною медсестрою, і він побоювався, що не впорається без її навичок.

Але хоробра черниця не зупинилася й на цьому. Вона розвісила розп’яття у кожній кімнаті хірургічного відділення, де працювала, і зухвало відмовилася зняти їх та замінити зображеннями свастики, як цього вимагав режим. Врешті-решт її упіймали «на гарячому», коли вона просила секретарку скопіювати на друкарській машинці листівку антинацистського руху опору «Біла троянда» — цього її колега-лікар стерпіти вже не міг. Він викликав гестапівців, і її заарештували просто на робочому місці, відірвавши від хворих, які потребували її допомоги. Це сталося у Попільну Середу, 18 лютого 1942 року.

Сестру Реституту звинуватили у пособництві ворогу з метою державної зради, а також у написанні вірша, який паплюжить Гітлера. За це її засудили до смертної кари, але до моменту виконання вироку вона провела у в’язниці понад рік. Там сестра продовжувала служити ближнім: віддавала більшу частину мізерного пайка тим, хто потребував його більше, — так їй вдалося врятувати життя вагітної жінки та її ненародженої дитини. Церковне керівництво намагалося визволити сестру Реституту, однак нацисти вважали, що її смерть буде ефективним залякуванням для інших.

30 березня 1943 року с. Марія Реститута Кафка загинула на гільйотині — обезголовлена, як і свята, чиє ім’я вона обрала, коли вирішила присвятити життя Богові. Її вивели на ешафот у паперовій сорочці, зі зв’язаними за спиною руками та зі знаком хреста на чолі — намалювати його вона попросила тюремного капелана. Останніми словами черниці-мучениці були: «Я жила для Христа, я помру для Христа». Нацисти відмовилися видати Церкві її останки, бо не хотіли, щоб її вшановували як мученицю. Її тіло спочило у братській могилі разом з іншими страченими бійцями опору. 

21 червня 1998 року папа Йоан Павло ІІ беатифікував сестру Марію Реституту. День її спомину — 30 березня, але в Австрії мужню черницю вшановують 29 жовтня, у день, коли був винесений її смертний вирок.