Україна прагне, щоби Святіший Отець приїхав до Києва, і зацікавлена у співпраці з Апостольським Престолом — сказав в інтерв’ю для італійського католицького видання «Avvenire» Андрій Юраш.
Із Надзвичайним і Повноважним Послом України у Ватикані розмовляв Джакомо Ґамбассі.
— Ви підкреслюєте сердечне порозуміння з Папою. Але Зеленський та уряд України не раз повторювали, що не зацікавлені у ватиканському посередництві.
— Перед початком повномасштабної війни в лютому 2022 року Україна заявила про свою відкритість на перемовини задля розв’язання конфлікту на Донбасі. Як місце цих перемовин вказано Апостольський Престол. Це не було таємницею. Також Україна висловлювала свою позицію в серпні 2021‑го, коли кардинал П’єтро Паролін відвідував нашу країну з нагоди 30‑річчя здобуття Незалежності. Зараз ситуація інакша. Росіяни здійснили вторгнення і окупували 20% нашої території. Чи можна думати, що Україна здатна пожертвувати громадянами на захоплених територіях в ім’я переговорів? Це так, якби з десяти членів сім’ї двох продати, щоб гарантувати спокій решті. Папа цілком розуміє, що в українській позиції немає безкомпромісності: ми не маємо іншого вибору, як тільки захищати вітчизну, щоб вижити. Саме тому був високо оцінений вираз кардинала Дзуппі, що є водночас і вимогливим, і ключовим: ми потребуємо «справедливого миру». Це — суть справи. За час перебування на українській землі кардинал Дзуппі особисто ознайомився з нашою точкою зору. Але доказом сердечних стосунків є ще один пункт.
— Який?
— Бажання України, щоб візит Папи відбувся. Президент Зеленський нещодавно поновив запрошення, сказавши, що ми відкриті на будь-яку формулу подорожі. Ми знаємо, що це не може бути візит, подібний до прибуття Йоана Павла ІІ у 2001 році, зі Святою Месою, в якій взяли участь два мільйони вірних. На мою думку, це в будь-якому разі буде Апостольський візит, у тому сенсі, що апостол стає близьким до стражденного народу.
— Є ті, хто стверджує, що аудієнція Зеленського у Папи відбулась не надто добре.
— Це неправда. Зустріч була плідною і сердечною. Ствердження, що було інакше, це спекуляції. А хто спеціалізується на викривленні дійсності? — російська пропаганда. Президент пояснив Святішому Отцю серйозність становища в країні, а Папа був під великим враженням слів Зеленського. І, як потім президент повторив кардиналові Дзуппі, Україна не погоджується на початок переговорів, також за допомогою третьої сторони, таких переговорів, які би означали територіальні втрати заради зупинення війни. Однак Україна відкрита для чітких домовленостей і будь-яких пропозицій стосовно питань, які дають змогу осягнути конкретну мету.
— Наприклад, обмін полоненими? Папа вже є посередником між Україною та росією в гуманітарних питаннях.
— Саме так. У неволі перебувають тисячі українських громадян: одні _- на окупованих територіях, інші — у спеціальних таборах. Сім’ї, родичі, друзі чекають на повернення своїх близьких додому. Ми знаємо, що як Папа особисто, так і Апостольський Престол — пильні та вживають заходів. Я волію казати «зусилля», Ви кажете «посередництво»: але в цьому контексті вважаю їх синонімами.
— Ще є трагедія дітей, депортованих у росію.
— Їх двадцять тисяч. Це наше майбутнє. Тут також кожний жест вітається. Я переконаний, що Папа готовий докласти всіх старань, і що він наполягатиме, хоча треба мовчати. Коли кардинал Дзуппі зустрівся у москві з патріархом кірілом, який благословив війну, Папа на аудієнції прийняв дружин українських дипломатів, до яких скерував глибоко братні слова. Деякі з жінок плакали. Також у тому гроні був чоловік, який втратив жінку, двох дочок і двох онуків у російській ракетній атаці: він вручив Папі фотографію своєї сім’ї, якої більше нема, і Франциск був зворушений.
— Однак загальна думка українців та її медіа не вельми прихильно ставляться до Франциска.
— Нині дві третини народу переживають скорботу в сім’ях від втрат внаслідок російського вторгнення. Україна і росія — сусіди, але разом із війною москва спалила всі мости. Коли чуємо, що ми «народи-сестри», — в нас прокидається смуток або обурення. Однак якщо дійшло до непорозумінь з Апостольським Престолом, то ситуація влягається завдяки словам Папи, втручанням кардинала Пароліна та місії кардинала Дзуппі.
— Українська держава звинувачує УПЦ московського патріархату в проросійськості. Справа дійшла до арештів священників, до обшуків, примусового вигнання з парафій, санктуаріїв та монастирів. Свобода культу під загрозою?
— Ні, зовсім ні. Релігійна свобода в Україні гарантується. Кардинал Дзуппі зустрівся зі Всеукраїнською радою Церков і релігійних організацій, там був представник також Української православної церкви московського патріархату. Прагнення людей покинути церкву московського патріархату і змінили приналежність парафій російська пропаганда використовує для заяв, що в нашій країні не дотримуються основоположних прав. Натомість усе навпаки: українці, сильні у релігійній свободі, яку гарантує закон, вибирають ту церковну спільноту, до якої бажають належати.
— Як Ви оцінюєте візит кардинала Дзуппі до москви?
— Росія насправді не збирається сісти до столу [переговорів]. Речник президента путіна, дмітрій пєсков, сказав, що візит вітається, але участь кремля була зведена до мінімуму і зрозуміло, що вони не сприймають цей візит серйозно. Як на мене, це просто стратегія, щоб мати участь у грі, з ідеологічним підходом.
— Під час зустрічі з кардиналом Дзуппі патріарх кіріл закликав до миру. Він змінив свою позицію?
— Ідеться про принагідні слова. Московська церква поділяє та підтримує цілі російської політичної влади. У баченні патріархії слово «мир» означає легалізацію окупації території України. Про це свідчить нещодавня анексія Бердянської єпархії, в частині Запорізької області, що перебуває в руках загарбників: 31 проросійський священник попросив про перехід під владу москви, а патріарх на це погодився. Те, що він не раз засуджував порушення структур УПЦ МП, також вказує, що цю церковну спільноту вважають частиною московського патріархату.
— Папа неустанно надсилає допомогу для бомбардованої України. Про це свідчить і нещодавня місія Папського розподілювача милостині, кардинала Конрада Краєвського, який побував там уже вшосте: цими днями це був виїзд до Херсона, знищеного потопом після вибуху дамби в Каховці.
—- Підтримка нашого народу має фундаментальне значення. Я саме розмовляв із римо-католицьким єпископом Одеси Станіславом Широкорадюком, бо Херсон належить до його дієцезії. Він мені сказав, що допомоги потребують нагальної, найбільша потреба — питна вода. Україна дякує Конференції єпископату Італії за все, що конференція уже зробила і робить. Але я думаю, що аби прищепити надію, важливо також дивитися в майбутнє, на відбудову. Багато людей уже самотужки відбудували свої домівки, знищені росіянами. Однак потрібне міжнародне партнерство, щоб повернути Україні школи, садочки, лікарні та будинки громадського користування. Ми знаємо, що італійці підтримуватимуть нас.
фінансово.
Щиро дякуємо!
