Щоразу, коли святий або біблійний персонаж хотів почути Бога, він віддалявся від людей і шукав усамітнення. Іноді ця зустріч відбувалася у віддаленому лісі, а іноді — на вершині гори.
Епізод із життя пророка Іллі — один із найвідоміших прикладів усамітнення такого типу. Бог чітко каже йому: «Вийди, встань на горі перед Господом». Потім Господь відкривається Іллі, звертаючись до нього голосом, описаним як «тихесенький, лагідний вітрець».
«Господь сказав йому: “Вийди, встань на горі перед Господом”. І ось прийшов Господь. Великий, потужний вітер, що розривав гори й торощив скелі, йшов перед Господом; та не у вітрі Господь! Після вітру стався землетрус, та й не у землетрусі Господь! По землетрусі — вогонь, та не й у вогні Господь! Після вогню — тихесенький, лагідний вітрець» (1Цар 19, 11-12).
Навіть Ісус під час агонії у Гетсиманському саду відійшов від апостолів, щоб поговорити зі своїм Небесним Отцем: «Тоді Ісус приходить з ними на місце, зване Гетсиманія, і каже до учнів: “Посидьте тут, поки піду та помолюся там”» (Мт 26, 36).
Щоби почути Божий голос у своїй душі, слід зменшити кількість зовнішніх факторів, які нас відволікають. Є причина того, чому зазвичай набагато легше молитися у порожній будівлі храму, ніж посеред головної площі міста. Наш розум легко збити з пантелику як «вербальним», так і «візуальним» шумом. Як показує життя Іллі, Бога непросто почути під час сильної бурі, пожежі чи землетрусу, але дуже добре чути у тиші.
Ми повинні пам’ятати цей простий факт і використовувати будь-яку надану нам можливість провести час на самоті, подалі від інших людей. Цей час усамітнення можна розглядати як дар від Бога, можливість поглибити свої стосунки з Ним.
Іноді тиша буває непростим випробуванням, але коли ми визнаємо її як можливість послухати Бога, нас огорне Його присутність, даруючи нам Його мир.
Переклад CREDO за: Філіп Кослоскі, Aleteia