Питання: Якщо людина має магічне мислення, то вона починає ділити молитви на ті, які «діють», і ті, які «не діють». Звідки у людей такий запит на нездорову містику? Чи це має щось спільне зі здоровою духовністю?
Відповідає духовний отець семінарії Пресвятого Серця Ісуса Григорій Рассоленко.
Усе має щось спільне зі здоровою духовністю, бо в людини є прагнення духовного. Прояв цікавості до надприродних речей — це також прагнення наблизитися до Бога. Тільки людина не завжди знає, як.
Інший бік такої цікавості — те, що часом буває нудно. Нудно молитися Розарій, нудно взяти Біблію й роздумувати над Божим Словом. А це — духовний шлях: приділяти щодня хоч би 15‑20 хвилин на медитацію над Божим Словом, послухати чиїсь роздуми, просто побути в Божій присутності. Якщо робити так щодня, то це може здатися нудним. Насправді ж то спокуса диявола.
Бажання чудес, чогось надзвичайного, знаків від Господа на духовному шляху — це прояв нашої слабкості, незрілості. Якщо людина сильно наполягає, що саме це і є шлях святості, то з цим треба бути обережним. Бо диявол дуже любить крайнощі.
Духовні керівники показують правильний шлях. Наприклад, у людини дуже швидко виявляється якийсь дар, навіть надприродний, або стан душі. Якщо людина не протиставилася злому духові, то вона хапається за цей дар і починає ним насолоджуватися, прославляти себе — внутрішньо входить у гординю. Це пастка диявола. Натомість Божий шлях — спокійніший. Бог дає дари, але поступово. Розсудлива людина, коли отримує дар, є обережною і думає, прийняти його чи ні. Добрий приклад — це Пресвята Діва Марія під час Благовіщення. Вона не кинулась одразу на пропозицію ангела, Вона роздумувала. Це ознака мудрої постави. Вчителі Церкви кажуть, що диявол любить кинути людину в крайність. «Помолюся цю молитву, ту молитву, ще молитву». Диявол може використовувати навіть наше неправильне ставлення до молитви. Він може прикидатися ангелом світла і давати нам щось, що ми сприймаємо як отримане від Бога.
Кожна людина покликана до святості. Святий Альфонс Марія де Ліґуорі, наприклад, каже, що більшість людей покликані до звичайного шляху до святості. А святість, за його словами, — це відкритися на любов Ісуса Христа через Його Слово і поступово набувати цю любов побожними вчинками. Натомість до містичних досвідів покликана меншість віруючих. І якщо приходять якісь містичні видіння, об’явлення, дари, то треба бути дуже обережним. Критерієм є гординя, коли людина починає думати, що вона не така, як інші.
Повністю відеоефір з о. Григорієм Рассоленком дивіться тут.
Читайте також:
Чому не варто займатися магією