Німецький єпископ на Синоді: Церква має поступитися «звичками і традиціями», щоб відповідати сучасним потребам

Єпископ Франц Йозеф Овербек, ординарій Ессена (Німеччина) і учасник асамблеї Синоду про синодальність, поставив під сумнів думку, що католицька громада його країни перебуває у протистоянні зі Вселенською Церквою. Натомість прелат заявив, що вона й надалі відіграватиме свою роль у поточних дискусіях у Римі щодо майбутнього Церкви.

Виступаючи на брифінгу у суботу вдень, єпископ визнав, що інші висловлювали йому занепокоєння щодо «синодального шляху» Католицької Церкви Німеччини, пише CNA.

«Багато людей питали мене: чи ви досі католики і належите до Католицької Церкви? Я відповідав: так, звісно, ми католики, і ми плануємо [ними] залишатися».

Єпископ Овербек говорив про «синодальний шлях» протягом майже десяти хвилин. Він стверджував, що цей суперечливий процес реагує на унікальний «постсекулярний» контекст німецької культури, де люди «не мають уявлення» про трансцендентність, Церкву чи Ісуса Христа.

«Це міняє всю структуру питань, які ми вирішуємо», — сказав Овербек, додавши, що якщо католицьке вчення суперечить «знакам часу», то керівництво Церкви «нікого не переконає».

Овербек неодноразово посилався на особливу культурну ситуацію в Німеччині, щоб виправдати деякі з найбільш суперечливих пропозицій «синодального шляху». Наприклад, говорячи про скасування целібату, він зазначив, що за 13 років перебування на посаді єпископа Ессена він висвятив лише 15 нових священників, тоді як поховав 300. За його словами, наразі у дієцезії Ессен немає жодного семінариста у формації.

Крім того, Овербек припустив, що широка присутність постійного католицького дияконату і лютеранських пасторів-жінок у Німеччині робить питання про дозвіл жіночого дияконату особливо актуальним для місцевої Церкви.

«Ми живемо у цьому світі, і це ті питання, які перед нами постають», — сказав Овербек, додавши, що залучення жінок до дияконату має бути відповіддю на «покликання», а не просто створенням обряду, «щоб жінки могли бути частиною сакраментального служіння Церкви».

Овербек, який раніше казав, що одностатеві «шлюби» слід приймати, а не називати їх аморальними, також сказав, що Церква має тримати у центрі Христа, але відкинути свої «звички та традиції», щоб відповідати потребам сучасності, хоча й уточнив, що під «традиціями» він ймовірно не мав на увазі Апостольської Традиції. Він додав, що «синодальний шлях» і його заклики до змін у вченні Церкви про сексуальність, рукоположення й управління [Церквою], були скеровані на вирішення системних причин кризи сексуального насильства, яка сколихнула Католицьку Церкву в Німеччині протягом останнього десятиліття.

Овербек також підтвердив, що «синодальний комітет» Німеччини почне роботу у листопаді з метою створення постійної «синодальної ради» — попри пряму заборону Ватикану на заснування такого органу як несумісного з еклезіологією Церкви, а також попри те, що четверо з 27 ординаріїв Німеччини у червні заблокували фінансування «синодального комітету» зі спільного фонду.

Раніше Овербек казав, що Синод про синодальність має розглянути пропозиції, висунуті Німецьким «синодальним шляхом», — «від ролі жінки до питань сексуальності та людей, які люблять одне одного». Нагадаємо, що у березні німецькі єпископи більшістю голосів проголосували за сакраментальне благословення одностатевих зв’язків та низку інших змін: сакраментальний дияконат жінок, допуск трансґендерів до священства та монашества відповідно до декларованої, а не біологічної статі, зміни записів про хрещення відповідно до ґендерної самоідентифікації, перегляд питання целібату, допуск до Причастя розлучених і тих, що живуть у повторних шлюбах (без визнання недійсним попереднього) тощо.

Однак під час останнього брифінгу Овербек додав, що, можливо, він своєю чергою запозичить щось із Синоду про синодальність для Німеччини. Він зазначив, що синодальний «метод духовної бесіди», який наголошує на слуханні без запитань і періодах тихої молитви, може бути включений у подальшу роботу Німецького «синодального шляху».

Нагадаємо, що німецький «синодальний шлях» супроводжується як відкритими актами непокори, так і безпрецедентним відтоком вірних. У 2022 році від Церкви у Німеччині відійшли півмільйона охрещених католиків, що є найбільшим показником за всю історію.