Розповідь д-ра Юрія Скири про життя та мученицьку смерть папи Климента І розпочинає цикл, присвячений зв’язкам між Римськими Папами та Україною протягом історії християнства.
Святий папа Климент І був третім наступником святого Петра. Точна дата його народження невідома, але можна багато розповісти про добу в якій він жив — пише Vatican News.
І ст. н.е. було добою великих потрясінь. За імператора Нерона почалися як переслідування християн (тоді були страчені апостоли Петро і Павло), так і серйозна криза в Римській імперії. По скиненні імператора Нерона припинила своє існування династія Юліїв-Клавдіїв. Розпочалася кривава громадянська війна 68-69 років. За один рік аж четверо людей встигли побувати римськими імператорами. Після війни до влади прийшла династія Флавіїв, що розпочало сторінку стабільності в римській державі. Саме за правління третього імператора з цієї династії, Доміціана, святий Климент І 88 р. посів римську катедру. Цей рік, знову ж таки, був непростий для імперії. Римський полководець Сатурін підняв повстання і проголосив себе імператором. Та Доміціану за допомогою іншого римського полководця Траяна, який у майбутньому відіграє фатальну роль у житті святого папи Климента, вдалося придушити цей бунт.
Спокій повернувся до Рима, але не до християн. Саме за Доміціана знову почалися гоніння на християн. Їхньою особливістю було те, що їх засилали на острови. Так, багато християн було вислано на острів Понція, розташованому на західному узбережжі Апеннінського півострова. Святого апостола Йоанна, наприклад, тоді вислали на острів Патмос (щоправда, це було відносно недалеко від Ефесу, де той проживав). Інших страчували, незважаючи на їхнє високе походження. Прикладом можуть бути консули Тит Флавій Климент та Ацилій Ґлабріон. Святого Папу Климента також не оминула ця участь. Він потрапив на заслання, але вже після загибелі Доміціана. І це заслання, з погляду греко-римського світу, було особливо важким. Адже він опинився на околиці тодішнього цивілізованого світу.
Саме перед цими подіями до нас дійшли найбільші свідчення про душпастирське служіння святого. Зокрема, маємо його твір, датований приблизно 96 р., — лист до громади в Коринті. Він був написаний як відповідь на внутрішній конфлікт у цій спільноті, результатом чого було вигнання місцевих пресвітерів. Папа Климент у листі до коринтян закликав їх до ладу.
Не відомо до кінця, що викликало гостру реакцію імператорської влади на дії святого. Згідно з переказами, святий папа Климент І навернув до християнства декількох римських вельмож. Це так роздратувало імператора Траяна, що він 97 р. заслав Климента І до Херсонеса.
Тут потрібно зробити уточнення. Імператором тоді був Нерва. Але 97 р. відбувся бунт преторіанців, який мало не повалив його. Щоб врятуватися, Нерва зробив своїм співправителем і наступником воєначальника Марка Ульпія Траяна. Тож, так виглядає, що Папа потрапив під репресії, які влада проводила після бунту, висилаючи з Риму людей, підозрюваних у нелояльності.
Це було в дусі Траяна. Він продовжив переслідування християн, як і Доміціан. Зокрема, в часи Траяна загинули святий Ігнатій Антіохійський, якого імператор наказав кинути на роздирання звірям у Римі, та святий Симеон, якого розіп’яли в Єрусалимі. Логіку Траяна щодо християн історикам допомагає зрозуміти його переписка з намісником Віфінії у Малій Азії, Плінієм Молодшим, у якій він дає чіткі вказівки, за яких обставин треба карати і за яких відпускати християн. Головною була вимога поклонятися римським богам і зображенню імператора. Але для християн це було рівнозначне відреченню від Ісуса Христа. А відмова трактувалася як злочин і відповідно каралася.
Святого папу Климента І Траян для початку заслав до Херсонеса. Історики в пізніших століттях сперечалися: заслали папу до Херсонеса Таврійського чи до Херсонеса Фракійського. Більшість сходиться на думці, що мова йшла про перший, той, який був на території сучасної України.
У місці свого заслання святий пап Климент І продовжив своє душпастирське служіння. Його успіхи так розлютили місцеву владу, що його, за переказами, прив’язали до якоря і втопили в морі. Та християнам удалося зберегти тіло святого. У IV ст. на його могилі збудували храм. Цікаво, що тоді ж збудували церкву і в Римі — на місці його будинку. Щодо херсонеського храму, то з плином часу море перетворило місце, на якому вона стояла, на острів. Пізніш, під час переселення народів і спустошення грецьких міст у Північному Причорномор’ї, храм був покинутий і зазнав руйнації. Ім’я святого загубилося у плині падіння Римської імперії і народженні нової Європи. Та, як виявилося, ненадовго.
Переселення народів, падіння Західної Римської імперії 476 р. та настання у Європі доби Темних віків обірвало зв’язок українських земель із Римом. Що там казати про наші землі, коли близько 700 р. місіонер Руперт прийшов на територію сучасної Австрії у пошуках якогось монастиря, який би зберігся з римських часів, і випадково знайшов у хащах розвалини міста Ювавум. У наступні століття його відбудуть і він стане Зальцбургом.
Тож мощі святого Папи Климента І лежали під розвалинами на острові в Херсонесі, допоки їхній слід 861 р. не знайшов святий Кирило, творець слов’янського алфавіту. Це було так: напад Аскольда на Константинополь 860 р. активізував східну політику Візантії; імператорський двір звернув особливу увагу на Хозарський каганат і вирішив туди послати місію Кирила. Так цей Апостол слов’ян опинився у Криму. Віднайдені мощі були урочисто перенесені до катедрального храму Херсонеса під час урочистої процесії, яку очолив архієпископ Георгій. Від влади у ній брав участь стратиг Никифор. Святий Кирило також посприяв поверненню пам’яті про святого папу Климентія І; йому також приписують перенесення частини мощей святого Климента І до Рима і передачу їх Папі Адріану ІІ.
У Римо-Католицькій Церкві св. Папу Климента І згадуємо в літургії у довільному спомині 23 листопада. Він є головним покровителем Одесько-Симферопольської дієцезії РКЦ.