У медіа активно обговорюють заяви папи Римського, який в інтерв’ю для швейцарської телерадіокомпанії RSI у контексті війни РФ проти України закликав Україну до переговорів, а також казав про мужність підняти «білий прапор».
У зв’язку з цим Радіо Свобода поспілкувалося з Андрієм Юрашем, Надзвичайним і Повноважним послом України при Святому престолі (Ватикані). Зокрема, журналісти проєкту «Свобода. Ранок» запитали у Юраша, чи справді Папу оточують російські радники, про яких часто говорять політологи-міжнародники.
— Як Ви оцінюєте таку заяву Папи?
— Я думаю, що ви прекрасно розумієте, що моя реакція — так само, як і абсолютної більшості українських громадян — дуже тривожна і очевидно, що переважно критична. Ми підсвідомо розуміємо, що Папа хоче і пропонує моделі миру. На превеликий жаль, він їх аплікує у формах, які не є цілком прийнятними для України, для українського суспільства.
Друге, що я мушу сказати: на превеликий жаль — і не тільки для мене, а й для цілого українського суспільства, — це не вперше, коли ми маємо у такій парадигмі висловлені міркування Папи Франциска. Але, з іншого боку, ми повинні розуміти, що такі заяви відображають не позицію Апостольської Столиці, Державного секретаріату. Це його особиста лінія. Особисті погляди. Бо коли ми проаналізуємо, протягом двох років війни, усе, що чули від офіційних осіб Держави Ватикану, — то ми таких заяв не чули.
Хочу згадати, що 25 лютого цього року, на другий день після другої річниці повномасштабного вторгнення, виступаючи публічно, папа заявив, на мій погляд, дуже добру програму, яка накладалася і збігалася з українськими баченнями. Він говорив про мир, про потребу миру. Україна так само хоче миру. Україна пропонує мир. Але, звісно, на таких умовах: збереження територіальної цілісності, повернення повного контролю над територією, повернення всіх українських громадян, викрадених і вивезених до Росії…. І папа сказав — мабуть, уперше офіційно — думку, яка не викличе ні в кого з українців заперечень. Він говорив про мир справедливий і мир тривалий. Тобто ті дві категорії, які для нас є абсолютно прийнятними і, власне, базовими для української позиції.
Ця ж заява викликала бурхливу реакцію. Ми одразу — і я на особистих своїх сторінках, і на сторінці посольства — заперечили. Сьогодні я хочу підкреслити, що нашу позицію почали підтримувати і спеціальними меседжами пропагувати керівники посольств провідних держав, акредитованих при святому Престолі.
— Ви плануєте звернення до Ватикану, щоб на офіційному рівні ще відреагувати, і чи посилюєте роботу в тому напрямку, щоб запросити Папу приїхати в Україну і на власні очі побачити, що тут відбувається?
— У вас два питання одночасно. Звісно, що плануємо. Ми розробили комплекс заходів. Але посольство співпрацює в тісній взаємодії з Міністерством закордонних справ. Ми після появи цього інтерв’ю запропонували своє бачення і очікуємо. Я думаю, буде реакція Міністерств закордонних справ України з цього приводу. Нашу реакцію ми поширили соціальними мережами. Фактично цілий день працюємо для публічності. Головні італійські канали до нас звернулися. І я завершив розмову зі швейцарським журналістом, який, власне, брав інтерв’ю в Папи. Ми відобразили позицію України.
— А з приводу того, щоб запросити Папу в Україну?
— Це питання постійно звучить. Буквально днями на офіційних і неофіційних зустрічах ми про це говорили. Папа отримав запрошення прибути в Україну від усіх представників українського політикуму.
Папа має своє бачення. Він хоче — і це він офіційно говорить: про те, що його можливий візит до Києва, від якого він не відмовляється, який він хоче реалізувати, він обов’язково пов’язує з візитом до Москви. Очевидно, ми розуміємо нереалістичність саме цієї позиції. Москва не хоче бачити. Вона не надсилає таких самих меседжів співпраці з Ватиканом. І навіть формального запрошення.
— Ви особисто вірите в те, що Папа Римський в найближчій перспективі зможе приїхати в Україну?
— Якщо дивитися на цю ситуацію суто раціонально, то — ні, не бачу ознак того. Але Папа — людина такого (ми це бачимо по його меседжах, по його інтерв’ю) певного імпульсу, емоції. Тому повністю виключити, що в якийсь спосіб, у якийсь ірраціональний момент не прийде до нього таке бажання, я б не виключав.
Ми продовжуємо активно працювати з чільними представниками Державного секретаріату. Будемо зустрічатися знову з Папою. Говорити про те, як його меседжі відбиваються негативно в контексті позиції та сприйняття українським суспільством. І, думаю, можливо, все це разом спрацює на пришвидшення певних очікувань, які для нас є, звичайно, дуже важливими.
— Чи погоджуєтесь Ви з тезою, яку часто висувають політичні оглядачі, політологи-міжнародники: що навколо Папи дуже багато або російських, або проросійських радників?
— Це комплексне питання. Так, є багато людей є і в Римі, і не тільки в Римі, які мають у своєму бекграунді традицію взаємин із росією та російською церквою.
Росія завжди звертала велику увагу на свої контакти з Апостольською Столицею. Тому ця точка зору тут справді присутня. Але я би сказав, що це тільки частина відповіді. Так само, повертаючись до перших своїх тез, хочу сказати, що це не лише якась абстрактна проросійська аура чи оточення. Це спадщина багатьох представників вищої католицької ієрархії, також і самого Папи, які мають певні переконання. І для людей у поважному віці не завжди легко позбутися уявлень, із якими вони зростали і формувалися.
фінансово.
Щиро дякуємо!
