«Будьте пильні, вельмишановні брати, — писав Папа Пій XI в енцикліці «Divini Redemptoris» 1937 року. — Вірні не можуть дозволити себе обманути! Комуністичне вчення насправді помилкове, і жодна людина, яка хоче рятувати християнську цивілізацію, не може співпрацювати з ним у будь‑чому. Ті, які дозволять собі бути обманутими та дозволять втягнути себе у сприяння тріумфові комунізму в своїй батьківщині, стануть першими жертвами власної помилки».
Пій XI лише підсумував вчення Церкви стосовно цієї теми, що формувалося протягом століття: комунізм — помилковий та несумісний з християнством; це протилежність соціального порядку.
Ось 5 причин, чому Церква відкидає комуністичну доктрину:
1. Приватна власність — природне право кожної людини
Приватна власність не є соціальною концепцією, яку з легкістю можна усунути. Це частина природного соціального порядку, необхідна для здорового та справедливого суспільства. Приватна власність — це плід праці й зусиль, що стоїть на сторожі людської гідності, позаяк «дає кожному конче необхідний простір для особистої та сімейної незалежності». Приватна власність — це важлива складова справжньої суспільної демократичної та економічної політики, а також гарантія правильного суспільного устрою» (Компендіум соціальної доктрини Церкви, 176).
Папа Лев ХІІІ виразно назвав в енцикліці «Rerum Novarum» (1981 р.) позбавлення приватної власності несправедливим «грабунком правомірних господарів благ», що «порушує функціонування держави та створює повний безлад у суспільстві».
2. Комунізм порушує принцип субсидіарності
Комунізм передбачає централізований контроль над ключовими сферами діяльності суспільства. Це суперечить принципу субсидіарності — одному з найважливіших положень соціальної доктрини Католицької Церкви.
Що таке субсидіарність? За словами Пія ІХ, це «найважливіше положення, яким не можна нехтувати та якого не можна змінювати, що залишається затвердженим та непорушним у соціальній філософії». «Адже велика помилка — це позбавляти людей того, що вони здобули завдяки своїм ініціативам та працьовитості, й віддавати це суспільству. Це несправедливість і велика кривда одночасно. (…) Кожна соціальна діяльність за своєю природою повинна надавати допомогу потребуючим членам суспільства, уникаючи при цьому руйнування або поглинання», — читаємо в енцикліці «Quadragesimo Anno» (QA, 79).
3. Переслідування Церкви
Оскільки Церква відкидає комунізм, заперечує утопічну бачення раю на землі, вірить у Бога та не підлягає урядові, маючи власну ієрархію, комуністичні режими завжди атакували та переслідували Католицьку Церкву.
4. Атеїзм
Комуністи зазвичай відкрито заперечують існування Бога та намагаються збудувати суспільство навколо цього заперечення. Атеїзм — це помилка, а все, що зводиться на такому фундаменті, приречене на падіння, несправедливість і руйнування.
5. Класова боротьба — це зло
Заохочення до класової боротьби підживлюється заздрістю та ґрунтується на ментальності «ми проти них», тоді як усі люди покликані до співпраці у милосерді.
«Велика помилка вважати, що один клас у суті своїй ворожий іншому класові, а багаті та бідні покликані жити у взаємному конфлікті. Це твердження ірраціональне й помилкове; більше того, істинним є цілком протилежне твердження. Ми потребуємо одне одного: керівництво не може існувати без працівників, а працівники потребують керівництва. Взаємні домовленості приносять красу ладу, а постійні конфлікти призводять до безладу та дикого варварства», — сказано в енцикліці «Rerum Novarum» папи Лева ХІІІ (RN, 19).
фінансово.
Щиро дякуємо!
