Отець Ярослав Росочинський, декан факультету сакральної музики Інституту Богословських Наук Непорочної Діви Марії у м. Городок (Хмельницька обл.), вже розповідав про свою творчість, зокрема, про свій музичний проект «Квітка Орлеана», присвячений св. Жанні д’Арк.
Нещодавно він завершив роботу над першим альбомом проекту, про що розповів CREDO.
— Як у Вас виникла ідея цього проекту? Що Вас на це надихнуло?
— Ідея проекту «Квітка Орлеана», виникла через те, що багато хто скаржиться: «Що я можу зробити в цьому світі, я ж … ніхто?» Свята Жана д’Арк, якщо дивитись чисто по-людськи, теж була «ніхто». Вона була дівчиною з села і навіть не вміла ні читати, ні писати. Така собі проста сільська дівчина. Але ця Дівчина у своїх 17-18 років поклала край столітній війні, посадила на трон короля, об’єднала поділену Францію, вела у бій військо (чи не єдина жінка-полководець в історії людства). Безперечно, вона мала надзвичайне Боже втручання у Її життя. Але якщо Бог ставить перед нами якісь вимагання, то й дає силу, щоби це виконати. Перший альбом я назвав «Домремі». Це назва місцевості, з якої походить св. Жанна д’Арк, це місце де вона виросла, це Її «мала батьківщина». До цього альбому увійшло сім пісень з моєї юної творчості. Символічно до альбому увійшли дві колядки — адже Різдво завжди в нас асоціюється з домом. Альбом записаний у Польщі. Я безмірно дякую всім людям, які зі мною співпрацювали (особлива подяка Євгену Бетлінському), за їхню терпеливість, добре слово та підтримку.
Цей альбом можна завантажити безкоштовно. Але якщо хтось би хотів, то можна підтримати проект матеріально. Всі ми хочемо слухати якісну християнську музику українською мовою, але, на жаль, зараз це коштує зовсім недешево.
— Часи, коли жила свята Жанна д’Арк, були драматичним періодом в історії Франції та Європи. Чи не бачите Ви в них якусь паралель із тими подіями, які нині переживає наша країна та Європа?
— Так, така паралель дійсно є. Після Майдану в житті суспільства відбулося багато змін. Всі були переповнені емоціями, нібито врешті розпочалось відродження нашої держави. Але якщо подивитись глибше – бачимо, що проблем безліч, що нічого не міняється, а навіть стає гірше. Все вилазить назовні: жахлива корупція, тотальне зубожіння, поділ суспільства, інші проблеми … І приходить дивне розчарування та розпач. «А що ж я можу зробити?» — знову ж таки повертаємось до цього питання.
Якщо я не почну вимагати від себе і робити конкретні кроки — тоді дійсно нічого не можна зробити. Наприклад, якщо моєю зброєю може бути сучасна музика, то я повинен взяти її у свої руки і почати битву. Почати змінювати світ навколо себе, робити хоч якийсь внесок у розвиток культури чи створювати гарну християнську музику, і головне намагатись з усіх сил робити це якнайкраще, щоб усе було на високому рівні, наскільки зможу дотягти.
У житті кожного є та ділянка, яку дає Господь, і кожен на цій ділянці може зробити безліч неймовірних речей. Тільки не шукаймо постійно собі виправдання: «В мене не має грошей, я ж нічого не можу, я не хочу, чи ще там щось». Важливо починати це робити, знаходити в собі відвагу, не боятися.
Свята Жанна д’Арк теж могла виправдовувати себе. Але вона змінила обличчя Європи і, не побоюсь сказати, обличчя цілого світу, змінила хід історії. Просто почала слухати голос Бога. Взагалі, все починається від слухання Божого голосу. Свята Жанна чула голоси св. Катерини Олександрійської, св. Маргарити Антіохійської та св. Архангела Михаїла. Хтось може сказати: «Але вона досвідчила надзвичайних речей у своєму житті, була містиком…» Так, вона мала надзвичайні речі. Але спочатку вона вслухалася у голос Бога. В її житті спочатку не було заклику йти та вести військо у бій. Це було потім. З тринадцяти років – попереду було кілька років до того, як вона почала свою, так би мовити, публічну діяльність – вона просто почала слухати Бога в своєму житті, щоб жити глибоким християнським життям. Все інше було потім.
І в кожного є свій початок. А далі буде те, що буде далі. І це найважливіше.
— Кожний витвір мистецтва – чи музичний, чи літературний, чи будь-який інший — це внесок, це цеглина, яку його автор вкладає в розвиток культури, в духовність, і не тільки своєї країни, в й усього світу. Яке значення, на Вашу думку, матиме в цьому контексті Ваш проект? Яким може бути його вплив, на тих, хто слухатиме?
— Коли я розмовляв з людьми, які працювали над альбомом, то вони повторювали: «Варто це робити!» Варто, для того, щоб це залишилось в історії. Одна моя знайома, яка професійно працює в сфері сучасної музики та шоу-бізнесу сказала: «Так, можна боятися вкладати кошти у щось таке, але ці речі, залишаються на вічність».
Напевно, цей альбом залишить свій відбиток, більший чи менший, не знаю. Але варто це робити! Не для того, щоб хизуватися, що ти щось створив і так далі, що ти заявив світові про себе. Якщо Бог тобі дає таланти, то не закопуй їх, почни розвивати, не ховай їх у собі, а поділись з людьми, котрі біля тебе. Не для того, щоб якось реалізувати себе, показати себе, тому що для багатьох музикантів це дійсно може бути засобом якогось самоствердження, способом заявити про себе на цілий світ.
Для мене це не є такою демонстрацією того, що я щось можу, що я щось пишу, чесно кажучи, простіше і не писати, щоб потім не вислуховувати всієї критики і не читати дурнуваті коментарі. Більше мною керували інші мотиви: «Боже, ти мені дав – я хочу дати тому, хто біля мене». Тобто, для мене – це певний спосіб бути з людьми, які це почують, які це слухатимуть. Тому що цей дар, хоча може і невеликий, та все ж не належить тільки мені. Він — для інших. Тому, якщо говорити про значення цього альбому, то тільки в такому контексті.
— Чи могли б Ви поділитись Вашими подальшими творчими планами?
— На цей час не маю якихось великих планів. Зараз завершений певний етап, відбулась ще одна битва у моєму житті, а далі – побачимо. Я працюю в Інституті Богословських Наук в Городку, відновлюю факультет сакральної музики, бо в його роботі була перерва. Тому більше займаюсь сакральною музикою, теж викладаю її в Духовній семінарії. Але, якщо говорити про сучасну християнську музику, то в планах більше йти у напрямку молитви прослави. Але зараз, як говорю, для мене основне, це сакральна музика, яка є інтегральною частиною Літургії, а це найбільше, що маємо на цім світі.
КВІТКА ОРЛЕАНА
Домремі
1. ЛЮДИНО, НАРЕШТІ ПРОКИНСЯ
(слова та музика: Ярослав Росочинський)
2. СПАСИ МЕНЕ, МОЯ ЛЮБОВЕ
(слова та музика: Ярослав Росочинський)
3.ХРИСТОС – ДОРОГА ПРАВДА І ЖИТТЯ
(слова та музика: Ярослав Росочинський)
4. РІЗДВЯНИЙ ВЕЧІР
(слова та музика: Ярослав Росочинський)
5.GLORIA
(слова та музика: Ярослав Росочинський)
6. ДЛЯ ЛЮДИНИ ЦЕ ВСЕ
(слова: Олена Ткачук; музика: Ярослав Росочинський)
7.DOMINE, ADAUGE NOBIS FIDEM
(слова: Олена Ткачук; музика: Ярослав Росочинський)
Вокал – Ярослав Росочинський
Перкусія – Міхал Поляк
Гітара, бас-гітара – Євген Бетлінський
Клавіші – Томаш Басель
Скрипка 1 – Беата Волчик
Скрипка 2 – Любов Бетлінська
Альт – Даріуш Волчик
Віолончель – Уршуля Копійковська
Аранжування – Євген Бетлінський
Запис, мікс, мастерінг– Томаш Басель, Андрій Росінський.
Підтримати проект матеріально можна, переказавши кошти на картку ПриватБанку: 5168755614063051 (Ярослав Іванович Росочинський).
фінансово.
Щиро дякуємо!
