Минулого року наше Згромадження Сестер Служниць Святого Духа відкрило нову спільноту — в Афінах, у Греції.
Наше головне служіння в цьому місці — праця з біженцями, з людьми, які втратили все, рятуючись від терору, війн і переслідувань. Ця спільнота — наша лепта, щоб покращити ситуацію, позначену великою кризою. Ми не можемо змінити багато, але наша присутність для цих людей міняє і їх, і нас самих. Сестра Хемма відвідала цю спільноту і ділиться у цій статті своїми враженнями.
У вересні я провела декілька днів в Афінах і могла більше познайомитися з життям і служінням наших сестер там. Із 9 травня три наші місіонерки працюють із біженцями в столиці Греції, і за цей недовгий час було зроблено вже дуже багато. Від початку відкриття місії наша спільнота називалась там «Спільнотою в русі», тому, відповідно, там дуже багато руху. В Афінах служать три сестри: Ада з Австрії (на фото вгорі), Клара з Індонезії, яка працювала як місіонерка в Іспанії, та Прісі з Індії.
Сестра Клара і “мамочки”
Хоча район, у якому живуть і працюють наші місіонерки, недалеко від центру Афін, — це бідніша частина міста. Тут часто можна побачити старі неохайні будинки; деякі з них порожні. Йдучи вулицями цього району, бачиш чимало магазинів і ресторанів, які провадять біженці з Пакистану, Афганістану, Бангладеш та інших країн. Тут майже не чути грецької мови.
Сестри живуть «на Філіс», так вони жартома називають свою вулицю. Їхня квартира — на другому поверсі в будинку, який орендує організація ЄСБ (служіння біженцям отців-єзуїтів). Тут розташовані офіси цієї організації та ще мешкають дві родини біженців. У підвалі — велика кухня, якою користуються біженці. Щодня по обіді тут визначено «tea time», час на чай і спілкування. Ця ідея виникла, щоб заохотити до зустрічі та спілкування біженців, які мешкають у цьому будинку та по сусідству.
Якщо піти 5-7 хвилин пішки від будинку сестер, то ми потрапимо до єзуїтського центру з парафіяльним храмом. Тут розташований будинок для біженців «The Shelter», за який відповідають отці. Саме там переважно працюють наші сестри. Цілий другий поверх величезного будинку наданий для користування біженців. Сестри Клара і Прісі відповідають за щоденний побут мігрантів. Разом із декількома працівниками та волонтерами з Франції і Португалії вони намагаються забезпечити людей найнеобхіднішим.
Від 40 до 50 біженців живуть на другому поверсі. Вони займають по одній або дві кімнатки, які є у розпорядженні кожної сім’ї. Між кімнатами є кухня, яка служить для приготування їжі, але також є місцем зустрічі.
Сестра Ада працює тут медсестрою і акушеркою. Вона провадить медпункт, забезпечений усім необхідним, має навіть ліжко для масажу і багато власноруч виготовлених ліків на травах. Маючи довголітній досвід праці в різних країнах і культурах, вона дбає про людину як єдність душі й тіла, з вірою і молитвою допомагає хворим. Імпровізація і гнучкість дуже потрібні в цій праці! Коли с.Ада допомагає комусь, хто захворів на вірусну хворобу чи страждає після тортур і досвіду війни, або коли вона допомагає вагітній жінці чи старенькій наляканій пані, — сестра знає, як знайти вирішення цих проблем і як принести полегшення.
Дуже важливо те, що сестри товаришують мігрантам і дають їм почуття безпеки своєю присутністю. Людям треба знати, що комусь небайдуже, в якій ситуації вони опинились, і що хтось готовий вислухати їхні важкі історії та їхній досвід втечі — сестри вислуховують дуже багато таких історій…
Сестра Прісі походить з Індії і має досвід життя в багатокультурному середовищі. Вона знає багато мов і може спілкуватися з численними біженцями їхньою мовою. А с.Клара має чудовий талант працювати з дітками, часто дуже малими. Вона музично обдарована і це її служіння приносить багато радості. То саме діти роз’яснюють атмосферу в цьому місці й наповнюють його своєю живою присутністю, допитливістю і невичерпною енергією.
Сестра Прісі з дітьми
До центру «Шелтер» отці-єзуїти приймають переважно сім’ї, жінок із дітьми та самотніх жінок з Азії: Сирії, Іраку, Афганістану і Пакистану. Мета більшості з них — дістатися до однієї з країн Західної Європи, де майже всі вони мають родичів. Це так сильно їх мотивує, що вони готові все знести, аби досягти кращого життя для себе і дітей у безпеці й свободі.
Одна з типових ситуацій з життя наших сестер: хтось стукає у двері нашої квартири. Працівниця з центру для біженців прийшла поділитись особистою проблемою і просить про підтримку і молитву. Такі розмови зазвичай відбуваються у сестер на кухні. Після декількох слів утішення сестри Ади жінка йде помолитися в каплицю, порозмовляти з Господом. Наша каплиця відкрита для всіх, особливо для співпрацівників і волонтерів, які сюди приходять з радістю. Щоп’ятниці всі збираються на спільну Євхаристію, щоб об’єднати це служіння зі служінням Ісуса, підкріпитися Словом і Святим Причастям. Після Святої Меси всіх запрошують на простий обід, приготовлений сестрами.
Мій досвід служіння сестер Служниць Святого Духа в Афінах я б виразила словами пророка Єремії, який каже: «Бо я свідомий моїх щодо вас задумів, — слово Господнє, — задумів щастя, а не лиха, щоб забезпечити вам надійне майбутнє» (Єр 29,11).
Наші три сестри є якраз цим знаком надії серед біженців, з якими вони розділяють частину їхнього життєвого шляху. Не більше — але й не менше.
с.Хемма Яшке SSpS
Переклад: с.Світлана Мацюк SSpS
фінансово.
Щиро дякуємо!
