Мікропластик можна знайти у виділеннях людей усього світу — повідомили вчені на 26 Європейському гастроентерологічному тижні, що відбувається у Відні (Австрія).
Люди з’їдають пластик разом із рибою та морепродуктами, а навіть із пивом, медом і бутильованою водою.
Глобальне виробництво всюдисущих на сьогодні штучних речовин вимірюється вже мільйонами тонн щороку і надалі зростає. Загалом їх уже вироблено понад 8 мільярдів тонн, пише Gość Niedzielny.
Хоча найбільше пластикових відходів залишається на суші, то (з огляду не технічні труднощі, пов’язані з лабораторними дослідженнями) набагато краще досліджено стан вод. За підрахунками, від 2% до 5% вироблених штучних речовин потрапляють у моря. Там їх їдять морські тварини і включаються у харчовий ланцюг, а в кінцевому підсумку цей пластик споживають люди.
Мікропластик — це частки штучних речовин розміром менше 5 мм. Їх використовують у різному виробництві (наприклад, це косметичні блискітки), також вони виникають внаслідок розпаду більших шматків пластику під впливом дії природних сил, старіння чи механічної використаності. Відомо, що споживання мікропластику живими організмами може провадити до хворобливих змін у системі травлення, запалення тканин, проблем із печінкою, виникнення пухлин та ендокринологічних порушень. Мікропластик також може полегшувати перенесення токсичних сполук і патогенів.
Велику кількість мікропластику відкрито в тунці, омарах і креветках. Крім того, високою є імовірність того, що харчі виявляються зараженими під час різних етапів обробки або внаслідок пакування, теж переважно у пластик. Інше джерело мікропластику в людській дієті — це морська сіль, яку добувають, випаровуючи морську воду. Мікропластик знайдено і в пиві, меді та бутильованій воді.
Вчені з Віденського університету й Австрійської агенції охорони довкілля «Umweltbundesamt» спостерігали за групою людей із восьми країн (Австрії, Фінляндії, Голландії, Японії, Польщі, Росії, Великої Британії та Італії). За тиждень до аналізів кожний у цій групі провадив харчовий щоденник. Виявилося, що всі учасники були наражені на дію штучних речовин через споживання їжі, запакованої в пластик, або пиття з пластикових пляшок. Жоден із досліджуваних не був ветегаріанцем і шестеро з них їли морську рибу.
Узяті проби калу були протестовані за спеціально розробленою аналітичною процедурою для виявлення 10 видів штучних речовин. Знайдено аж дев’ять їх видів. Фрагменти були від 50 до 500 мікрометрів діаметром. Мікропластик був присутній у кожній з проб — у середньому 20 часточок на 10 грамів калу. Найбільш розповсюдженими виявилися поліпропілен (РР) і поліетилентерефталат (РЕТ).
Типові складники калу — це вода (близько 70%) і неїстівні (або неперетравлені) рештки їжі, спожитої на 2-3 дні раніше: переважно харчові волокна, часточки крохмалю і жирів, сполучної та м’язової тканин. Також виділяються відлущені клітини кишківника, рештки травних ензимів та велика кількість бактерій.
«Це перше дослідження такого роду і воно підтверджує те, що ми вже давно підозрювали: що штучно створені речовини зрештою добираються в людські нутрощі», — коментує головний автор досліджень д-р Філіпп Швабл. «Це сильно непокоїть, зокрема у ситуації пацієнтів із захворюваннями травної системи. Під час досліджень, проведених на тваринах, найбільша кількість мікропластику була знайдена в кишківнику, однак його найменші часточки здатні проникнути в систему кровообігу, лімфатичну систему і в печінку. Ми маємо перші докази наявності мікропластику в людському організмі, тепер потребуємо подальших досліджень, щоби зрозуміти, що це означає для людського здоров’я».
фінансово.
Щиро дякуємо!
