«Всі вони крадуть», «в політику чесні не підуть», «наше Царство не від цього світу», «я краще помолюся за них» — такі та інші відмовки можна почути від християн, які втомилися від брудних політичних ігор та бажають святого спокою. Але чи може християнин дозволити собі відмежуватися від суспільства, не брати участь у політичному житті, не досліджувати програми партій та відмовлятися йти на вибори?
Християни належать до Божого народу, а це нас чітко вирізняє з-поміж інших релігійних, етнічних, політичних і культурних угруповань в історії. Проте, прямуючи до Небесної Вітчизни, ми живемо у Вітчизні земній. І цей факт не варто ігнорувати.
Пропонуємо дізнатися що про це навчає Католицька Церква:
Роль мирян
Катехизм Католицької Церкви (ККЦ) говорить про те, що миряни повинні шукати засобів, як впливати на суспільне і політичне життя.
«Ініціатива світських християн особливо необхідна, коли йдеться про відкривання і відшукування засобів для проникнення в суспільну, політичну, економічну дійсність відповідно до вимог християнської науки і християнського життя» (ККЦ 899).
Читайте також: Католику, йди в політику! Дій!
Християнин може займатися політикою?
Катехизм закликає християн створювати товариства або установи за принципом вільного вибору «для економічного, культурного, суспільного, відпочинкового, творчого, спортивного, фахового, політичного розвитку». (ККЦ 1882).
Чи має право Церква «вмішуватися в політику»?
Церква — не політична установа. Але Церква завжди стоїть на сторожі правди і захисту людини:
До місії Церкви належить «давати моральну оцінку також політичних справ, коли основні права людини чи спасіння душ цього вимагають, використовуючи всі і тільки такі засоби, що відповідають Євангелію та загальному добру, відповідно до часу і обставин» (II Ватиканський Собор, Паст, конст. « Gaudium et spes », 76.).
Читайте також: 6 запитань Всеукраїнської Ради Церков до кандидатів у депутати
Обов’язки влади
Ті, що виконують владу, повинні виконувати її як служіння
Виконання влади морально регулюється її Божим походженням. Ніхто не може наказати чи встановити того, що суперечить гідності особи і природному законові.
Виконування влади прямує до виявлення справедливої ієрархії вартостей, щоб усім полегшити користування свободою і відповідальністю. Вище керівництво повинне мудро виконувати «розподільчу справедливість», враховуючи потреби і внесок кожного, маючи на меті згоду й мир.
Політична влада зобов’язана поважати головні права людини. Вона повинна служити справедливості гуманним способом, поважаючи права кожного, а передусім права родин і знедолених.
Політичні права, пов’язані з громадянством, можуть і повинні надаватись відповідно до вимог загального добра. Вони не можуть бути незаконно й безпідставно припинені цивільною владою. Використання політичних прав має на меті загальне добро нації і людської спільноти.
Обов’язки громадян
Поважати владу
Співпрацювати з владою для добра суспільства в дусі правди, справедливості, солідарності і свободи.
Сплачувати податки.
Виконувати право голосування.
Захищати країну.
Сумління зобов’язує громадянина не виконувати приписів цивільної влади, якщо ці приписи суперечать вимогам морального порядку, основним правам людини або вченню Євангелія. «Якщо державна влада, перевищуючи свої повноваження, пригноблює громадян, то нехай громадяни не відмовляються від того, чого об’єктивно вимагає загальне добро і нехай їм буде дозволено захищати свої права і права своїх співгромадян від зловживань влади, дотримуючись меж, установлених природним і Євангельським Законом» (II Ватиканський Собор, Паст, конст. « Gaudium et spes», 74).
Читайте також: 10 правил виборця-християнина
За кого голосувати?
Нагадаємо, кожен католик має громадянський та релігійний обов’язок брати участь у виборах. Про це писав ще Папа Лев ХІІІ. Ціле наше життя — це сукупність виборів, якщо ми не вибираємо, то за нас хтось вибирає, і хтось вирішує за нас, як нам жити, ким бути, — наголошував Папа.
Католик не може голосувати за партії, ідеологія чи програма яких суперечить християнському вченню, або їхні вчинки чи поведінка спрямовані на підрив християнської етики. Католик не може голосувати за тих, чия виборча програма чи методи діяльності суперечать здоровому глузду, християнській моральності, католицькому світогляду і не служать для добра народу та країни. Католик повинен голосувати за того кандидата, чия чесність та порядність не викликає сумнівів, як і його діяльність на користь народу, української держави та Церкви.
Католик не може утриматися від голосування без вагомої причини. Адже кожен голос, який був відданий згідно із вищевказаними критеріями допомагає у перемозі добра і перешкоджає примножувати зло. Суспільне вчення Церкви нам каже, що християнин повинен брати на себе відповідальність і мати відвагу змінювати світ на краще.
До голосування потрібно ставитися відповідально. Варто докласти зусиль до того, щоб ознайомитися із кандидатами, їхньою діяльністю і біографією, щоб не довіряти своє майбутнє і своє життя тим, хто не цінує людей, їхню гідність та громадянські права. Виборець голосує за своє майбутнє, за майбутнє своїх дітей, за якість і рівень життя у країні, тому не можна ставитись безвідповідально до цього процесу. Звичайно, що при такій кількості кандидатів все про всіх не дізнаєшся, але є ключові моменти, на які варто звернути увагу і часто вони лежать на поверхні, варто тільки придивитись.
фінансово.
Щиро дякуємо!
