Другий день Апостольської подорожі Папи Франциска до Казахстану завершився Святою Месою в Експоцентрі в Нур-Султані.
«Чому Бог, замість того, щоб давати Мойсеєві складні інструкції, просто не знищив отруйних змій?» — це запитання пролунало в проповіді Святішого Отця. Папа зазначив, що в цьому криється спосіб дії Бог перед лицем людського зла і недовіри: Бог не знищує гидоту, за якою вільно гониться людина, але послав свого Єдинородного Сина, «щоб кожен, хто вірує у Нього, не загинув». Про перебування Папи інформує Vatican News.
Двостороння угода полегшить душпастирювання
В першій половині дня 14 вересня 2022 р. в осідку Міністерства закордонних справ Казахстану було підписано Угоду між Святим Престолом і Республікою Казахстан. Свої підписи від імені сторін поставили архієпископ Пол Річард Ґаллаґер, Секретар у справах стосунків Святого Престолу з державами і міжрелігійними організаціями, та Мухтар Тілеуберді, Віце-прем’єр-міністр і Міністр закордонних справ Казахстану.
Новий документ розширює положення Двосторонньої угоди 1998 року, полегшуючи отримання віз і дозволів на проживання духовним особам, які походять з-за кордону та залучені в душпастирську працю серед католиків Казахстану.
Бути християнами це жити без отрути
На Святій Месі, яку Папа відслужив в Експоцентрі столиці у другій половині дня, зібралося близько 6 тисяч учасників. Папа у проповіді коментував літургійні читання дня — свята Воздвиження Хреста. «Скільки разів, — наголосив він, — зневірені й нетерпеливі, ми в’яли у своїх пустелях, втрачаючи з поля зору мету шляху!» Папа наголосив, що в Казахстані також є пустеля, яка має чудові краєвиди, але й нагадує про втому і посуху, яку люди іноді відчувають у своїх серцях. Наступник св. Петра вказав на «болісні укуси», які були в історії Казахстану: насильство, атеїстичне переслідування, часи, коли «свобода народу була під загрозою, а його гідність уражена». Отруйні змії не зникли, вони далі є, вони в засідці й завжди можуть вкусити, зазначив Франциск.
Шлях нашого спасіння, нашого відродження і воскресіння полягає в тому, щоб дивитися на розп’ятого Ісуса. «З цієї висоти, — сказав Папа, — ми можемо по-новому побачити наше життя та історію наших народів. Шлях Ісуса — це шлях смиренної, безкорисливої і всеосяжної любові, без “якщо” і “але”». На хресті Спаситель відібрав отруту в змія зла, і бути християнами означає жити без отрути: «Не кусати одні одних, не нарікати, не звинувачувати, не пліткувати, не поширювати злі вчинки, не забруднювати світ гріхом і недовірою, що виходить від лукавого».
На завершення Папа закликав молитися за те, щоби «ставати дедалі більше християнами: радісними свідками нового життя, любові, світу».
Щоби згода взяла гору над чварами
Євхаристійне богослужіння завершилося подякою та молитвою за мир. Перед тим, як Святіший Отець уділив своє благословення, до нього з подячним словом звернувся архієпископ архідієцезії Пресвятої Матері Божої з осідком у Нур-Султані Томаш Пета. Потім Папа ще раз промовив до присутніх, складаючи подяку за зусилля, докладені для приготування цього візиту, також і представникам цивільної і релігійної влади країни.
«Вітаю вас усіх, браття і сестри, в особливий спосіб тих, хто прибув сюди з інших країн центральної Азії та з віддалених частин цієї безмежної землі. Від щирого серця благословлю похилих віком і хворих, дітей і молодь», — сказав Святіший Отець. З нагоди свята Воздвиження Хреста він скерував думку до національного санктуарію Марії Цариці миру в Озерному, де височіє хрест із написом: «Вдячність народові Казахстану» та «людям миру».
«Вдячність Господеві за святий Божий люд, який живе в цій великій країні, єднається з вдячністю за її зусилля розвивати діалог і перетворюється у благання про мир, той мир, якого наш світ спраглий», — сказав Папа, додаючи:
«Думаю про численні місця, які страждають від війни, насамперед, про дорогу Україну. Не звикаймо до війни, не мирімося з її невідворотністю. Допомагаймо тому, хто страждає, наполягаймо на тому, щоби по-справжньому докладалися зусилля для досягнення миру. Що це повинно статися, скільки смертей ще потрібно дочекатися, перше ніж протистояння поступляться діалогові заради блага людей, народів і людства? Єдиним виходом є мир, а єдиною дорогою, щоби дійти до нього, — діалог. Я з тривогою довідався про те, що в ці години спалахнули нові вогнища напруження в Кавказькому регіоні. І далі молімося за те, щоб також і на цих територіях мирне врегулювання та згода взяли верх над чварами і щоби світ навчився будувати мир, також обмеживши гонку озброєнь і перетворюючи величезні воєнні видатки в конкретну допомогу населенню. Дякую всім, хто вірить у це, дякую вам і всім тим, хто є посланцями миру та єдності».
фінансово.
Щиро дякуємо!
