Чому Бог змінює імена людей?

Пересічному досліднику Біблії, який починає своє вивчення з самого початку — з книги Буття — не потрібно багато часу, щоб зрозуміти: імена відіграють у Святому Письмі дуже важливу роль.

Вони розкривають певну характеристику або відзначають події у житті людей та історії місцевості. Імена також іноді змінюються. Минає лише 17 розділів книги Буття, перш ніж великий патріарх Ізраїля, Аврам, стає Авраамом.

Чому це відбувається? Чому Бог змінює імена людей?

Коротка відповідь на це питання полягає у тому, що зміна імені означає новий виклик у житті. Це символ нової ідентичності.

Від Аврама до Авраама

У випадку з Аврамом, якого Бог зробив Авраамом, зміна імені відображала новий статус. У віці 75 років Аврам був покликаний Господом піти з рідної землі і заснувати новий народ (див. Буття 12). Йому було сказано: «Всю землю, що ти її бачиш, дам тобі і твоєму потомству навіки. Зроблю твоє потомство, як земний порох; хто зможе злічити земний порох, той і твоє потомство злічить» (Бут 13, 15-16).

Він був уважним до наказів Господа під час своєї подорожі землею Ханаан. Коли Авраму виповнилося 99 років, Господь покликав його і сказав: «Отож уже більше не зватимешся Аврам, лише Авраам буде твоє ім’я, бо батьком многоти народів Я тебе зроблю» (Бут 17, 5).

На івриті ім’я «Аврам» означає «радісний батько», тоді як «Авраам» означає «батько багатьох». Зміна імені стала своєрідним благословенням. Бог увічнив слухняність і вірність Авраама і благословив його на майбутній шлях.

Як кажуть, за кожним великим чоловіком стоїть сильна жінка. У Авраама була Сараї. Бог змінив її ім’я на «Сара», або «матір багатьох», і таким чином дав їй нове покликання. Далі Бог сказав Аврааму: «Щодо Сараї, твоєї жінки, то не зватимеш її більше Сараї, бо Сара буде її ім’я. Я благословлю її і дам тобі від неї сина; Я поблагословлю її і виведу з неї народи та й царі народів вийдуть з неї» (Бут 17, 15-16).

Бог призначив Авраама та Сару царською парою. У патріарха тепер є матріарх, що народить благородного сина Ісаака, який продовжить свідчити Старий Завіт.

Також у Старому Завіті є історія про Якова, який став Ізраїлем. Яків означає «віроломний», і син Ревеки виправдав своє ім’я. Його старший брат-близнюк Ісав вказує на це: «Хіба не названо його Яків; він бо два рази вже обійшов мене! Забрав моє первородство, а ось тепер узяв моє благословення?» (Бут 27, 36). Однак Бог перетворив брехливого Якова на «князя Божого», оскільки лише через п’ять розділів дав йому нове ім’я — Ізраїль. Бог сказав: «Не Яків буде більш твоє ім’я, а Ізраїль, бо ти змагався з Богом і з людьми та й переміг» (Бут 32, 29). Під своїм новим іменем він був покликаний стати лідером дванадцяти колін Ізраїля і ключовим патріархом Старого Завіту.

А що у Новому Завіті?

У Новому Завіті є дві важливі зміни імен: Петро і Павло. Петро — друге за кількістю згадок ім’я після Ісуса. Проте він не народився Петром. Від народження він був Симоном, сином Йони. Він зростав разом зі своїм братом Андрієм, рибалячи на Галілейському морі. Вони були одними з перших обраних Господом учнів.

«Ісус же, глянувши на нього, сказав: “Ти — Симон, син Йони, ти зватимешся Кифа”, — що у перекладі означає: Петро (Скеля)» (Йн 1, 42).

Чому Господь назвав цього чоловіка «Скелею»? Через місію, яку той мав отримати. Господь сказав йому: «Тож і Я тобі заявляю, що ти — Петро (скеля), і що Я на цій скелі збудую Мою Церкву й що пекельні ворота її не подолають» (Мт 16, 18). Рибалка з Витсаїди став скелею, або ж наріжним каменем Церкви. Бог обрав його для нової місії. Тепер він був ловцем людей. Його нове ім’я дало йому статус першого Папи та лідера Церкви.

Савло, що став Павлом, теж пройшов через зміну імені. Однак не Бог змінив його ім’я. Вважається, що Савло, єврей, який жив під правлінням Риму, як і його сучасники, мав більше, ніж одне ім’я. Історія навернення Павла тричі описана в Діяннях Апостолів, однак у жодній із цих історій Бог не згадується як той, хто змінив ім’я Савла. Навпаки, Ісус каже: «Савле, Савле! Чого Мене переслідуєш?» (Діян 9,4). Його нове ім’я коротко згадується далі: «Тоді Савло, він же й Павло, повний Святого Духа, глянув на нього пильно» (13, 9). Хоча зміна імені Савла на Павла не зовсім відповідає випадкам з Авраамом та іншими, можна вважати, що це означало його нову ідентичність як апостола язичників. 

Вшанування Пресвятого Імені

Вшанування Пресвятого Імені Ісуса почалося ще у ранній Церкві. Апостоли та перші учні були тими, хто культивував це вшанування.

Святий Павло пише: «І все, що б ви тільки говорили й робили, — все чиніть в ім’я Господа Ісуса, дякуючи Богові Отцеві через Нього» (Кол 3, 17).

Чому богопосвячені особи змінюють імена?

Для минулих поколінь було нормою, коли черниці, а іноді священники або монахи керували початковими католицькими школами. Досить часто черниці носили унікальні імена.

У будь-якого школяра, якого навчала сестра Марія від Хреста або сестра Агата від Йоана Хрестителя, могло виникнути питання: звідки вона взяла це ім’я? Хіба могли її так назвати батьки?

Відповідь полягає в тому, що прийняття нового імені символізує вступ у новий стан життя. Подумайте про шлюб. Коли жінка виходить заміж, вона зазвичай полишає своє дівоче прізвище і бере прізвище свого чоловіка. Вона вже не дівчина, а заміжня жінка.

Незважаючи на те, що ця традиція була найбільш поширеною серед жіночих орденів, для чоловічих чернечих орденів зміна імені теж була популярною практикою. Яким могло бути це нове ім’я, залежало від звичаїв. Іноді вони могли самі вибрати собі нове ім’я, іноді їм його призначали. У кожному разі, остаточне рішення було в руках настоятеля чи настоятельки.

Переклад CREDO за: Едді О’Ніл, Simply Catholic