Приватний будинок, кімната, а може, заїзд? В інтерпретаціях місця, де народився Ісус, є три варіанти.
Святий Лука, пишучи про народження Спасителя, не наводить подробиць, які б допомогти це з’ясувати. Ми не маємо певності, чим саме була «katalyma», в якій забракло місця для Ісуса, Марії та Йосифа.
Грецьке слово κατάλυμα в Септуагінті (тобто в перекладі Старого Завіту давньогрецькою мовою, яким користувалися євреї з ІІІ століття до н. е. і в часи Христа. — Прим. пер.) використане як переклад для п’яти різних єврейських термінів. Це створює неабиякі проблеми.
Бо це слово може означати:
-місце, в якому подорожній складає (katalyein) свої речі, зупиняючись під час подорожі. Так це перекладає Вульгата (латинський переклад Біблії, здійснений св. Єронімом у IV ст. н.е. — Прим. пер.);
-місце перебування Бога під час мандрівки Ізраїля пустелею. Так це описує 2 книга Самуїла (7,6);
-приміщення, домівка — саме в «каталимі» перебували Елкана і Анна, майбутні батьки Самуїла, після свого візиту до храму в Шіло (1 Сам 1,18. В українському тексті: «І пішла собі жінка й їла»; у Септуагінті: «І пішла жінка у дорогу свою, і увійшла в приміщення своє, і їла разом із чоловіком». — Прим. пер.).
-Контекст подорожі Йосифа й Марії до Віфлеєма, міста предків, яке не було актуальним домом Йосифа, узгоджувався би з katalyma як місцем зупинки мандрівників. Святий Лука, описуючи натовпи, які довго слухали Ісуса і тепер мусять шукати собі нічліг у довколишніх селах, вживає дієслово καταλύσωσιν («нехай вони знайдуть»), однокореневе з katalyma (Лк 9,12). Інколи синагоги приймали людей у кімнатах під головною будівлею, а римляни мали систему «готелів» для купців.
«Приватний сектор»?
Малоймовірно, щоб це був якийсь невизначений «будинок загалом» (немає означеного артикля). Натомість якби Лука мав на увазі конкретний будинок — наприклад, родичів Йосифа, — то можна би було очікувати більше інформації, а також пояснення браку гостинності з їхнього боку.
Кімната у домі
Може йтися також про окреме приміщення у не названому точніше приватному домі, можливо — у бідного родича Йосифа.
У Євангелії від Луки є місце, де слово katalyma вжите для опису кімнати, в якій Ісус споживає вечерю зі своїми учнями (Лк 22,11): «Учитель тобі каже: де світлиця [to katalyma], в якій Я з учнями Моїми міг би спожити пасху?» Цей переклад інколи пов’язують із висновком, що phatne (зазвичай перекладене як «ясла») було колискою, підвішеною до стелі. Марія туди поклала Дитину, бо в тому маленькому приміщенні не було достатньо місця на підлозі. Однак грецька мова має інше слово для визначення такої колиски: aiōra, а означений артикль перед «каталимою» не дає змоги перекласти це слово як просто «кімната».
Реконструкція будівлі стародавніх ізраїльтян
Заїзд у Віфлеємі або околицях
Заїзди не були ні зручними, ні комфортними місцями. Караван-сарай це простір, де під одним дахом збиралися великі групи подорожніх; люди спали на ситуативно створених постелях із плащів або на невеликих підвищеннях, із тваринами на підлозі в цій самій кімнаті. Це найдостовірніша інтерпретація — хоча, своєю чергою, в притчі про милосердного самарянина така господа названа словом pandocheion (Лк 10,34).
Хай би там чим була прадавня katalyma, св. Лука остаточно виключає її як місце народин Ісуса: він пише про phatnē, правдоподібно — про стайню, в якій народився Спаситель світу.
Назарет: розкопки під базилікою Благовіщення з житлом часів Ісуса, що складається з будинку та «каталими». Фото: Андреа Лонардо
А може, таки печера?
Пізніша традиція вказувала на печеру як місце народження Ісуса. Ця традиція у IV столітті вже так міцно вкоренилась, що базиліку, яка знаменувала собою місце народження Спасителя, імператор Константин звелів будувати 325 року над низкою печер у Віфлеємі.
Святий Єронім провів роки у печері, сусідній з тією, яка, згідно з традицією, була визначена місцем народин Христа. Отець Церкви підтверджує автентичність цього місця фактом, що протягом 180 років (від 135 р., часу імператора Адріана і Другого єврейського повстання) римляни вшановували там Таммуза, тобто Адоніса: «В печері, де колись плакало Дитятко Ісус, вони плакали над цим коханцем Венери. Без солідних доказів християни не ототожнили б місце поганського культу з місцем народження Месії». Печера також могла слугувати стайнею, місцем годівлі або сховку для худоби.
Уривок із книжки «Завтра Свято» авторства о. Пшемислава Слівінського і о. Марціна Ковальського.