Святий Йоан Хреститель, предтеча Христа, це одна з трьох історичних осіб, — після Ісуса та Марії, — чий день народження Церква відзначає як свято.
Якщо бути точними, то народження Йоана Хрестителя 24 червня — це урочистість, тобто найвища форма католицького свята. А оскільки його святкують рівно за шість місяців до урочистості Різдва Господнього, іноді його називають «літнім Різдвом».
«Церква вважає народження Йоана певним чином священним; немає інших великих людей давнини, чиї дні народження ми офіційно відзначаємо. Святкуємо Йоана, як святкуємо Христа», — казав у своїй проповіді святий Августин Гіппонський.
Під час урочистої Меси священник у передмові молиться: «у предтечі Христа, святого Йоана Хрестителя, ми величаємо Твою велику славу, бо Ти посвятив його на особливу честь з-поміж усіх, народжених жінками».
«Його народження принесло велику радість; навіть в утробі він стрепенувся від радості приходу Спасіння людства. Він єдиний з усіх пророків вказав на Агнця відкуплення. А щоби освятити плинну воду, він охрестив творця Хрещення, і мав привілей дати Йому найвище свідчення пролиттям своєї крові».
Святий Августин пояснював, що Йоана було поставлено як своєрідну «межу» між Старим і Новим Завітами. Сам Господь вказує на це, коли каже: «Закон і пророки були до Йоана». Отже, він представляє старе і проповідує нове. Оскільки він представляє старе, він народився від літньої пари; оскільки він представляє нове, він відкривається як пророк в утробі своєї матері.
Отець Мауро Ґальярді, римський теолог і літургіст, пише, що важливо підкреслити роль Йоана Хрестителя як «індикатора» («покажчика»), пророка, що вказує на Христа.
За словами отця Ґальярді, те саме робить і літургія, тому урочистість 24 червня нагадує нам про це: «Християнська літургія — це потужний Індикатор Христа для людей, як [Йоан] Хреститель».
Богослов також вказує на той факт, що 24 червня — це день, близький до літнього сонцестояння, що демонструє сповнення пророцтва «Йому треба рости, мені ж маліти» (Йн 3, 27-30). Після дня народження Йоана дні стають коротшими, тобто «маліють», тоді як після дня народження Ісуса 25 грудня дні стають довшими, тобто «ростуть».
«Це переплетіння між фігурою з історії спасіння — Йоаном — і космічними ритмами, керованими тим самим Богом, плідно розвинулося у народній побожності та літургії Церкви», — пише Ґальярді.
Церковне літургійне вшанування святого Йоана Хрестителя бере свій початок із IV століття. На його важливість вказує, зокрема, той факт, що він разом зі святим апостолом Йоаном є покровителем римської Латеранської архібазиліки, папської резиденції.
У посланні «Ангел Господній» від 25 червня 2006 року Папа Бенедикт XVI казав, що свято народження Йоана Хрестителя «нагадує нам, що наше життя цілковито і завжди є “відносним” до Христа і виконується через прийняття Його, Слова, Світла і Нареченого, голосами, світильниками та друзями якого ми є».
«Йому треба рости, мені ж маліти: слова Хрестителя — це програма для кожного християнина», — підсумував Папа Бенедикт.