«Боже, дай мені сил. Я не можу бути матір’ю без Твоєї допомоги!»
Я б хотіла написати, що в момент, коли донька прийшла на світ, у моєму серці зродилися необмежені поклади любові до цієї малої істотки… Але так не сталося. Щиро кажучи, моєю першою реакцією було почуття величезної полегші. Фізичної і психічної теж — що вже все, вона з нами. По всіх тих днях очікувань, роздумів — чи це станеться сьогодні? Мали бути пологи у воді, а були в лікарні, бо малечу довелося трохи стимулювати, аби вийшла на світ. Попри те, що народження було стимульоване, мені вдалося народити самій, за що я Богові надзвичайно вдячна. І за те, що дав мені поклади сил, про існування...