Погляд

«Самотній» має багато значень: від «нещасливий» до «вільний»

27 Серпня 2015, 14:08 2414
сам

Колись говорилося: «стара діва», «старий холостяк», певним чином знецінюючи життя самотніх осіб. Сьогодні на Заході прижилося слово «singlе», і це не просто прояв моди на англійську, але й новий спосіб підходу до людей, які живуть собі одні.

В інтернеті можна знайти сотні сайтів на тему життя на самоті та порадників для таких людей. Навіть від побіжного їх перегляду насувається висновок, що слово «самотній» далеко не однозначне і визначає також різні життєві ситуації та різний вибір.

Інколи слово «самотній» вживається в дуже широкому й загальному значенні, для визначення дорослої людини, яка не живе у подружньому зв’язку, не має нареченого/нареченої ані ще якогось достатньою мірою постійного партнера. Так відбувається з різних причин, однак без свідомо ухваленого рішення.

У такому загальному розумінні самотні люди це переважно ті, кому так життя склалося: вони «поки що» самі, але не планують самотнього життя за власним вибором. Саме для них існують згадані сайти, де пропонуються варіанти пошуків постійних партнерів. У цій групі дехто переживає своє буття самим дуже драматично, навіть як своєрідне прокляття. Інші з відсутністю «другої половинки» дають собі раду спокійно, хоча не проти з кимось познайомитися.

Варто зауважити: буває, що під впливом штучного роздмухування проблематики самотні молоді люди, які ще не повинні перейматися своєю «самотністю», через відсутність хлопця або дівчини вважають себе нещасливими самітниками. У підсумку вони починають нервове шукання «того другого когось», укладаючи не раз двозначні, ба й небезпечні стосунки.

У вужчому значенні цього слова самотній це той, хто вирішив таким бути свідомо, жити, не укладаючи тривалих зв’язків. Така людина не шукає співподруга, оскільки просто цього не хоче. Й хоча не пов’язує ні з ким свого життя, однак провадить багате приятелювання, має купу побачень і тимчасових стосунків.

На нещодавній конференції у Познані було визначено, що сінгл це «той, хто сам, але не самотній». «Буття самим» найчастіше означає матеріальну незалежність. Що більше, такі самотні нерідко вирішують бути самотніми саме для полегшення кар’єри та швидкого досягнення багатства.

У групі осіб, які свідомо зважуються на буття самими — хоча цей вибір нерідко тільки здається свідомим, — вирізняють також «лоунерів» (з англійської «самотній, відлюдний»). Цим словом називають тих, хто не тільки не має постійних партнерів, але й насправді є відлюдком. Вони живуть самотньо з огляду на попередній болісний досвід близьких емоційних зв’язків. Оскільки людину в минулому сильно поранили й відкинули, вона боїться і прагне уникнути повторення небажаного досвіду.

Спробуймо поглянути на самотніх у світлі Біблії та церковної традиції. Що можна сказати про духовність самотніх? Уже на перших сторінках Святого Письма знаходимо всім відомі слова: «Недобре чоловікові бути самому, отож учинімо для нього відповідну допомогу» (Бут 2, 18). А коли Бог створив жінку, чоловік сказав: «Нарешті це кість від моїх кісток і тіло із мого тіла!» (Бут 2, 23). Парафразуючи біблійні слова, можна би сказати: «Бог сказав, що самотнім бути недобре». Однак це було би зловживанням, оскільки Божий план сотворення людини (чоловіка й жінка) не перекреслює буття самому як шляху особливого життєвого покликання.

Церква завжди підкреслювала, що основоположне покликання людини це подружжя і заснування сім’ї. То саме єдність подружжя й ніякий інший стан св. Павло зробив образом стосунків Христа і Церкви: «Тому полишить чоловік батька і матір і поєднається з жоною своєю, і будуть двоє одним тілом. Тайна ця велика, а я кажу стосовно Христа і Церкви» (Еф 5, 31‑32).

Водночас від початку в християнських спільнотах зроджувалися покликання до самотнього життя: діви та вдови, які різним способом послуговували Церкві, та чоловіки, які вибирали целібат заради проголошування Євангелія.

Апостол Павло так далеко зайшов у вихованні самотнього життя, що сьогодні його формулювання з Першого послання до Коринтян можна би визнати своєрідним маніфестом самотності. «Добре чоловікові не мати жінки. (…) Вважаю, що при нинішніх труднощах добре так зостатися, добре для чоловіка так жити. Ти маєш жінку? Не полишай її! Ти вільний? Не шукай жінки! Але якщо оженишся, то не грішиш. Подібно й дівиця, коли виходить заміж, не грішить. Однак такі страждати будуть від тіла, а я хотів би вам того поменшити» (1 Кор 7, 1. 26‑28).

Варто зауважити, що, пишучи ці слова, Павло виходив із глибокого переконання у близькості парузії, тобто швидкого кінця світу. Однак якби на мить забути про цю наскрізь релігійну перспективу, то формулювання про «нинішні труднощі» було би напевно дуже близьке багатьом нинішнім самотнім.

Учні Ісуса, почувши Його вчення на тему подружжя і прав жінки (пор. Мт 19, 1‑9), однаковою мірою спонтанно і перелякано відповіли: якщо справи такі, то краще вже не женитися! (див. Мт 19, 10) Тоді Ісус промовив досить таємничі слова, які могли би стати вихідною точкою для численних реколекцій самітникам: «Не всі це розуміють, а лише ті, кому дано. Бо є нездатні до подружжя, які з лона матері такими народилися, є ті, кого люди такими зробили, і є також ті, хто з огляду на Царство Небесне сам залишився нежонатим. Хто може вмістити, нехай вмістить!» (див. Мт 19, 11‑12).

Отож виявляється, що Ісус, який сам залишився неодруженим з огляду на власну автентичність Сина Божого та місію проголошування Царства, бачить інші, вроджені або суспільні, причини самотнього життя. При цьому Він не формулює моральних оцінок, а лише описує феномен самотнього життя людей Його часів.

Випадків самотнього життя так багато, що важко було би оцінювати цей спосіб буття загалом. Якби ми, однак, хотіли знайти основоположний євангельський критерій для оцінки «сінглів», то ним була би — як для будь-якого іншого способу життя — любов. Та любов, про яку так прекрасно писав у «Гімні любові» самотній св. Павло, і перед якою все стає відносним. Чи може життя людини, яка живе сама, бути сповнене любові? Безсумнівно так! І можна би ще додавати немало прикладів, із життя й літератури, людей, які жили самі, але ніколи не були самотні. Що більше, власне біля них багато інших знаходили допомогу й потіху істинно людської близькості.

Даріуш Ковальчик SJ, deon.pl

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity