Комітет акції «Папа для України» не зменшує обертів ані на мить. Хоча прийом заявок від організацій вже завершився, та їхній розгляд триває, а паралельно триває розподіл допомоги індивідуальним заявникам. Все це вимагає не лише часу та зусиль, але й глибокого розуміння ситуації, щоб приймати правильні, обґрунтовані та справедливі рішення.
Єпископ-помічник Харківсько-Запорізької дієцезії, голова технічного комітету акції «Папа для України» владика Ян Собіло розповідає CREDO про перебіг реалізації проектів, про труднощі та успіхи, які супроводжують комітет на шляху розподілу допомоги, що була зібрана на заклик Папи церквами Європи для постраждалих у ході війни на Сході України.
Як відомо, з ініціативи Папи 24 квітня 2016 р. в усіх церквах Європи збиралася гуманітарна допомога для постраждалих від війни в Україні. Гуманітарна акція має назву «Папа для України». Також Папа Франциск призначив від себе особисто допомогу для України у розмірі 5 мільйонів євро. Для України зібрано вже понад 10 мільйонів євро.
— На що у першу чергу будуть призначатися кошти?
— Папа через Нунція нагадує нам постійно, щоб ми звернули увагу на найбідніших з поміж бідних і зараз найбільше таких людей на Сході. Перше наше завдання — нагодувати голодних, забезпечити найнеобхіднішими ліками, які підтримують життя, а також допомогти із тимчасовим житлом тим, хто втратив дах над головою. Ми не можемо купувати помешкань, адже тоді витратимо на це всі гроші, призначені на допомогу великій кількості людей.
— На якій стадії перебуває реалізація проектів?
— Маленькі проекти ми вже реалізовуємо, а великі вичитуємо, бо їх дуже багато. Особливо велика кількість проектів надійшла в останні дні подачі документів, нам їх із пошти привозили фургоном. Завдання Комітету — докладно вичитати всі проекти і надати висновок, які проекти не будуть реалізовані, бо вони нереальні. Треба бути справедливим – раз є критерії реалізації, то їх треба дотримуватися. Охочих отримати допомогу є багато, також багато є організацій, які хотіли би співпрацювати з нами при передачі коштів, а нам треба докладно придивитися, чи справді ці люди здатні чесно передавати все те, що Папа передав нам для найбідніших.
— Чи вдалося вам реалізувати ваш план створення таких собі міжконфесійних комітетів на місцях, які б стали довіреними посередниками між технічним комітетом акції та потребуючими?
— Не зовсім. Священики готові до співпраці, але реєстрація міжконфесійної організації надто складна і практично неможлива, а без реєстрації писати та подавати на розгляд проекти неможливо. Ми підійшли до цього з іншої сторони – просимо організації, які готові передавати допомогу, просити про рекомендації від тієї Церкви, на чиїй території вони знаходяться. Тому що ми знаємо не все і не всіх, а завдяки цим рекомендаціям у нас з’являться орієнтири.
— Дякую.
фінансово.
Щиро дякуємо!
