Моє Непорочне Серце затріумфує!

Роздуми на травневі богослужіння в століття об’явлень Богородиці у Фатімі

Початок: 

1. Об’явлення Ангела.
2. Перше об’явлення Божої Матері у Фатімі.
3. Друге об’явлення Божої Матері.
4. Третє об’явлення Божої Матері.
5. Четверте об’явлення — сенс страждання.
6. Переслідування дітей владою.
7. П’яте об’явлення Божої Матері.
8. Останнє об’явлення Божої Матері.

9 .Фатімські діти

10. Історія життя Франциска

11. Історія життя Гіацинти

12. Історія життя Люції

13. Засіб Матері Божої з Фатіми — щоденний Розарій

14. Фатімський дух жертви

15. Фатімська таємниця

16. Непорочне Серце Марії, будь нашим порятунком!

17. Година молитви та роздумів над нашим життям

18. Фатіма — місце об’явлення

19. Фатімська Діва на довбиській землі

20 травня. Фатімський санктуарій в Одесі

21. Марія – наша сила і міць

22. Розарій — молитва дитини Діви Марії

23. Наша марійна побожність

24. Серце Марії

25. «Жила просто, звичайно, як ми»

26. Провідниця духовного життя

27. Через Марію до Ісуса

28. Царице наша, ми довіряємо Тобі!

29. Марія — наша вихователька

30. Зустріч із Матір’ю

31 травня. Непорочне Серце Марії, молись за нас

Сьогодні — в останній день цього прекрасного місяця — ми прийшли прославити найпрекраснішу нашу Матінку і Царицю. Щодня ми збиралися на молитві, щоб оспівувати славу Тієї, яка для нас є свідком і прикладом живої віри. Як найдосконаліший член Церкви, Вона перша довірилась Богові повністю. Довіра була віддзеркаленням життя Пресвятої Діви Марії.

Згадаймо момент Благовіщення. Коли ангел Гавриїл сповістив Марії — дівчині з Назарета, що Її вибрано на Матір Спасителя, Вона, відчуваючи у своєму серці всю глибину відповідальності за промовлене, каже «Fiat» — нехай так станеться. «Fiat» — одне коротке слово, яке повністю змінило біг історії. «Fiat» — можливо, повне невпевненості, несміливе, скромне слово — стало піснею віри. Ставлення Марії до Бога, Її повне покладання на Бога, Її довіра становлять великий приклад до наслідування для всіх нас. Сестро, брате! Не бійся сказати Богу: «Так, Господи, нехай буде Твоя воля»!

Коли в Євангелії чуємо про Марію — звернімо увагу, що перебуває Вона завжди з Ісусом, біля Нього. Цим Вона для нас становить приклад ставлення до Спасителя. Навіть коли всі учні, боячись за своє життя, лякаючись страждань, утекли, засумнівалися, — то Марію ми бачимо на Хресній дорозі, від самого початку, аж по смерть Ісуса на хресті.

Марія під хрестом… У людській уяві немає в світі більшого болю, більшого страждання, ніж біль людини, яка дивиться на муки своєї дитини, чиє мертве тіло потім тримає на своїх руках. А Марія була присутня під час смерті свого Сина: смерті жорстокої, вражаючої та ганебної в очах оточення. Присутність Марії під хрестом є наслідком «Fiat», проголошеного багато років тому і завжди присутнього в Її житті — «Нехай буде воля Твоя».

Марія — найдосконаліше створіння Бога. У своєму плані спасіння Бог підніс убогу ізраїльтянку до великої пошани. Зробив Її Царицею неба та землі. Запитаймо сьогодні себе: «В чому полягає наслідування Марії в нашій дорозі до Бога?» Передусім, у цілковитій довірі Божій Мудрості, у відданні себе Його волі, у підпорядкуванні Йому цілого свого життя.

Прийняти Божу волю… Для нас це дуже тяжко, це коштує великих зусиль. Людина прагне сама піклуватися про своє життя, хотіла б сама формувати своє існування. Дуже легко повторювати щоденно: «Нехай буде воля Твоя, як на небі так і на землі». Тяжче погодитися з волею Божою, а ще тяжче її полюбити і прийняти як дар. Такої любові вчить нас Марія. Та, яка з назаретського будиночка, і Та, яка стояла під хрестом; Та з весілля у Кані й Та з четвертого стояння Хресної дороги. Відповісти Богу «Нехай буде воля Твоя» означає змиритися з усіма наслідками, з усім, що Бог хоче з нами вчинити; це означає згоду однаково як на благодаті, так і на страждання. Це і є віддання волі Богу, який є нашим найкращим Батьком і знає, що нам потрібно.

Брати і сестри!

Життєвий шлях християнина не встелений квітами. Дорога, якою ми прямуємо, часто буває нерівною і тяжкою. Вона, як каже Христос, вузька й тісна. Життя справжнього християнина вимагає від нас відповідальності. Йоан Павло II закликав: «Ви повинні вимагати від себе». Ми повинні вимагати від себе досконалості! Тут немає місця на інфантильну відповідь Богу. Коли наше «ТАК» буде свідоме й відповідальне, тоді наші серця будуть наповнені радістю та спокоєм, любов’ю та вірою… тоді ми будемо просто щасливі.

Роздуми підготував Паллотинський Фатімський секретаріат в Україні