30 травня Церква вшановує св. Жанну Д’Арк. Протягом століть її особу та життєвий шлях аналізували інквізитори, історики, Ватикан (під час канонізаційного процесу), психіатри і навіть генетики.
Нею однаково захоплювалися і діячі Французької революції (попри загальну антицерковну позицію) і прихильники монархії. Що ж відомо про національну героїню Франції, святу, яку було страчено за єресь, чаклунство та… носіння чоловічого одягу?
1. Ім’я
Жанна народилася 6 січня 1412 року в родині Жака Д’арка та Ізабель Роме. Зазвичай її вшановують, так би мовити, за дівочим прізвищем, тобто за прізвище батька святої. Натомість її називали «Jehanne la Pucelle», тобто Йоанна, діва. Під зізнанням під час судового процесу вона підписалася лише своїм іменем: «Jehanne». У історичних документах ім’я Жанни згадується також із прізвищем (чи прізвиськом) її матері: «Romée»; так називали людину, яка здійснила паломництво до Рима.
2. Голоси та видіння
Свята народилася наприкінці Столітньої війни. У віці 13 років Йоанна почала чути голоси, які веліли їй бути побожною і відвідувати храм. Згодом вона мала також видіння святих: Маргарити, Катерини Александрійської та Архангела Михаїла. Їхні накази були набагато конкретнішими: Жанна мала звести на трон Карла VII і звільнити Францію від англійського панування.
3. Аудієнція
Тоді ця дівчинка обстригла волосся, перевдягнулася в чоловічий одяг та вирушила на королівський двір. Подорож тривала 11 днів. Звісно оточення монарха не йняло віри словам Жанни. Один вельможа навіть перевдягнувся за короля, а той зайняв місце у його почеті. Свята віднайшла у натовпі справжнього спадкоємця престолу і звернулася до нього.
Вона також запропонувала майбутньому монархові, що може «озвучити» молитву, якою він звертався до Бога подумки, а також указала на місце, де сховали його меч.
Якось абат, що доволі кепсько володів французькою, запитав Жанну, якою мовою говорять її «голоси». «Їхня французька набагато краща за вашу», —сказала свята у відповідь.
4. Фірмова зачіска Жанни
Зачіску в стилі «боб» почала носити саме Жанна. На початку ХХ століття її ввів у моду паризький перукар польського походження Антоні Цєрпліковскі. Зачіска набула популярності серед емансипованих молодих дівчат «ревучих двадцятих».
5. Орлеанська діва
Жанна народилася в селі Домремі, що на сході Франції, однак її називають саме Орлеанською дівою. Військо під проводом святої звільнило Орлеан від облоги, що тривала протягом року і мала вирішальне значення у перебігу Столітньої війни. Жанні тоді виповнилося лише 17 років.
6. Чи Церква канонізувала вбивцю?
Ні! Збереглися свідчення самої святої, де вона стверджує, що ніколи нікого не вбила. Вона мала інше завдання під час війни: Жанна підтримувала бойовий дух та дисципліну серед солдат і допомагала командуванню створювати стратегії ведення бою. Свята брала участь у переговорах між противниками та заохочувала до беззбройного рішення конфлікту.
У бій Жанна йшла на чолі війська зі стягом у руках. За її свідченням, це була єдина зброя, яку вона мала.
Жанна слідкувала, аби солдати приймали участь у Службі Божій і приступали до Таїнств. А ще Жанна повиганяла проституток, які слідували за військом у походах. Так! Усе це в 17 років!
7. Жінка-воїн
Жанна неодноразово побувала у справжньому бою. Там вона отримала поранення стрілою в плече. Коли Жанна дістала поранення стрілою в шию під час боїв за Орлеан (при атаці на головну твердиню англійців), але повернулася, щоби повести військо в останній наступ, вона стала справжньою героїнею.
При облозі одного з міст вона впала з драбини та отримала поранення в голову. Під її проводом французькі війська здобули низку перемог, які змінили хід війни.
За дозволом тещі короля Карла Йоланди Арагонської, Жанна носила лицарські обладунки.
8. Полон
У квітні 1430 року Жанна вирушила в Комп’єнь, щоби допомогти місту вистояти під час англо-бургундської облоги. 23 травня військо Жанни виступило в атаку на бургундський табір при Марньї. Бургундці отримали значне підкріплення, Жанна звеліла своїм солдатам відстояти на укріпленій позиції, а сама останньою покинула поле бою. Бургундці влучили в її коня, і Жанна потрапила у полон. Історики звинувачують Карла VII у бездіяльності. Жанна кілька разів робила спроби втечі, одного разу стрибнула з 21-метрової вежі. Урешті-решт англійці викупили її у герцога Філіпа Бургундського за 10 000 крон.
Читайте також: Святі воїни
9. Суд
Судові засідання розпочалися з порушенням процедури. Руан, де тривав процес, перебував поза юрисдикцією єпископа, і він не міг видавати там рішень. Жанну звинувачували за 70 пунктами, серед яких — відьомство, єресь і славнозвісне носіння чоловічого одягу. Під час слухань та допитів Жанна виказала неабиякий інтелект та ерудицію.
Жанні загрожувало довічне ув’язнення, про страту не йшлося. Свята відмовилася підписати визнання своєї провини. Тоді їй запропонували підписати документ про зречення прав, суті якого вона не розуміла. Згодом їх замінили, як зрештою багато інших протоколів та зізнань свідків.
Наступного дня вона знову одягнула чоловічий одяг, це сприяли як злісний непослух та повернення до єретичних поглядів. За свідченнями істориків, швидше за все іншого одягу у неї просто не було, а також вона боялася згвалтування. За вимогами інквізиції, Жанну мали помістити у жіночий монастир на час процец. Ця вимога дотримана не була.
10. Страта
30 травня 1431 року на стрій ринковій площі Руану відбулася страта Жанни. Коли вона припинила дихати, це продемонстрували десятитисячному натовпу. Таким чином англійці намагалися уникнути спекуляцій стосовно того, що Жанна не загинула. Потім її останки спалювали ще двічі. Знову ж таки за легендою, серце Жанни не згоріло.
Прах святої англійці висипали до Сени. Останнє слово, яке вона вимовила: «Ісус!»
Ось таке яскраве, хоча й дуже коротке життя прожила свята Жанна Д’арк. Через 25 років після смерті її повністю реабілітували. Сьогодні Церква вшановує її як святу, а Франція — як національну героїню.
Пропонуємо обійтися без побожної кінцівки на кшталт: «правда сама себе захистить», «треба залишатися вірним Богові за будь-яких обставин». Сподіваємося, історія Жанни стане для вас натхненням до нових звершень та зміцненням на час випробувань.