Нещодавно я отримала електронний лист від старого шкільного друга, який нагадав мені про тривале протистояння між Росією та Україною.
Цей лист спонукав мене подивитися відзначений багатьма нагородами документальний фільм «Жнива розпачу» (Harvest of Despair) про Голодомор в Україні 1932-1933 років. А фільм, своєю чергою, нагадав про проникливість та мужність англійського журналіста, колишнього комуніста і католика-конвертита Малкольма Маґґеріджа.
Уперше я познайомилася з Маґґеріджем завдяки своїй любові до св. Терези з Калькутти, коли прочитала його книгу «Щось прекрасне для Бога». Свого часу саме пошук істини змусив його вступити у дискусію з Матір’ю Терезою щодо її віри у Церкву. Маґґерідж задокументував слова, з якими вона зверталася до нього у листі.
«Не знаю, чому, але ти — ніби Никодим для мене, і я певна, що відповідь на це така сама: “Якщо не станеш, як мале дитя”. Я знаю, що ти чудово все зрозумієш, якщо лиш станеш малим дитям в руках Божих. Ти глибоко прагнеш Бога, проте Він тримається на віддалі від тебе. Він примушує себе робити це, мабуть, з великої любові до тебе — це ніби віддати Ісуса на смерть заради тебе і мене. Христос хоче стати твоєю Поживою. Оточений повнотою життєдайної поживи, ти дозволяєш собі голодувати. Особиста любов Христа до тебе — нескінченна; маленька проблема, яку ти маєш із Його Церквою — скінченна. Подолай скінченність нескінченністю. Христос створив тебе, бо хотів твого існування. Я знаю, що ти відчуваєш — жахливу тугу перед темрявою порожнечі. І все ж Він любить тебе».
Слухаючи Маґґеріджа у «Жнивах розпачу», я бачу людину, яка мала мужність шукати істину і відстоювати її. Попри існування різних думок у ті часи, Маґґерідж задокументував Голодомор в Україні 1930-х років. Через роки після його гострої розмови з Матір’ю Терезою він завершив свою боротьбу за повноту віри і став католиком. Але він явно стояв на цьому шляху, виявляючи таку турботу про український народ, що її не відлякали ні статті інших авторів, ні думки світових лідерів, що заперечували правду і справедливість відносно народу України.
Сьогодні багато хто з нас молиться за мир, але чи ми стурбовані також і встановленням тривалої справедливості для українців з огляду на поведінку російського уряду? Чи ми наполягаємо на тому, щоб Україну ніколи більше не оточувала така кількість військ, особливо так тривало і відкрито, як це відбувається зараз? Як і Маґґерідж, я не хочу просто залишатися Никодимом і приватно молитися за мир. Я хочу знати більше про історію України та заохочувати інших розуміти ту тактику, яку застосовує путінська Росія. Я хочу мати таку ж волю, яку мав Маґґерідж, волю стояти на боці світла і розкривати правду.
Документальний фільм «Жнива розпачу» важко дивитися. Як могло статися, що країна, відома своїм сільським господарством, була змушена голодувати через свій опір поневоленню радянською владою? Яка ще країна оточена з усіх боків так, як Росія оточує кордони України сьогодні? Я вважаю, що католики повинні дивитися «Жнива відчаю» з турботою про те, щоб їхні співбрати ніколи більше не зазнавали таких знущань.
Ми поспішаємо залишити позаду минулі проблеми інших країн, не надто прагнучи отримати всі факти і докопатися до суті розуміння ситуації в Україні, як це зробив Маґґерідж. Чи ми повністю усвідомлюємо тактику залякування і контролю, яку використовує сьогодні Росія? Можливо, молитва до Матері Терези з проханням допомогти нам побачити правду може стати хорошим засобом для того, щоб осягнути кінцеву картину, а не просто ширше поглянути на міжнародні справи та їхні наслідки.
Як малі Божі діти, Маґґерідж та ті, хто пережив Голодомор, розповідають правду про те, що відбувалося в Україні у 1930-х роках. Він говорить про те, що бачив, а не що хотів бачити. На своєму шляху до прийняття Христа — Шляху, Правди і Життя — Маґґерідж разом із іншими експертами описує жахіття голодної смерті, задокументовані у фотографіях. Їхні свідчення — це надія на те, що рішучість не бігти разом із натовпом може стати засобом полегшення майбутніх страждань народу. Маґґерідж та інші люди, що стояли на боці правди, сяяли немов маяк посеред жахливої ситуації, щоб у майбутньому її можна було покращити.
Будьмо Малкольмом Маґґеріджем — самотнім голосом, який зростає у любові до Христа через милосердя до Його народу.
Переклад CREDO за: Маріелла Герхольцер, National Catholic Register
фінансово.
Щиро дякуємо!
