Ісус сказав: «Істинно кажу вам, що між народженими від жінок не було більшого від Йоана Хрестителя» (Мт 11, 11).
Щороку Католицька Церква вшановує народження Йоана Хрестителя, розмірковуючи про його унікальну роль предтечі Ісуса. Урочистість, яку ми святкуємо цього дня, прославляє його як гідний приклад послідовника Христа.
Урочистість — це найвищий ранг церковного свята. У той час, як інших святих згадують у дні їхніх споминів (переважно у день їхньої смерті), святого Йоана Хрестителя, як і Богоматір, вшановують урочистістю у день його народження.
Чому Йоан і Марія мають такі почесті? Церква відзначає Народження Пресвятої Богородиці частково на знак визнання того, що Вона народилася без гріха.
А що стосовно Йоана? Існує думка, що Йоан Хреститель також народився безгрішним, хоча у Церкві немає визначеного вчення з цього приводу.
Євангеліє від Луки описує, як Марія, вагітна Ісусом, пішла відвідати свою родичку Єлизавету, що була вже на шостому місяці вагітності Йоаном. У відповідь на привітання Марії Єлизавета «сповнилася Святим Духом», а «дитина з радості здригнулась у її лоні». І Єлизавета, і її дитина відреагували на дивовижну реальність перебування у присутності втіленого Бога.
Схоже, що ця подія — виконання пророцтва архангела Гавриїла, який сказав батькові Йоана, що дитина «сповниться Духом святим вже з лона матері своєї». Тому з давніх часів побутувала віра, що у цей момент Йоан був освячений, тобто очищений від первородного гріха, ніби «охрещений» ще в утробі матері.
Варто зауважити: це означає, що Йоан був звільнений від первородного гріха ще в материнському лоні і народився без нього, але не був зачатий без гріха. Непорочне Зачаття — це унікальний привілей Богородиці; Вона була збережена від первородного гріха з першої миті свого існування.
Звичайно, інша велика відмінність між Йоаном та Марією полягає в тому, що Вона також була вільна від усіх гріхів протягом усього свого життя, тоді як Йоан — ні. Тому в день його народження ми вшановуємо Йоана Хрестителя, який був сповнений Святого Духа, перебуваючи в утробі матері, був обраний Богом, щоби сповістити про прихід Свого Сина, жив зразковим життям у святості і загинув за віру.
Хоча таємниця народження Йоана та його визначна роль у житті Христа ніколи не затьмарюють Отця чи Сина, Церква надає їм особливого значення. Зазвичай, коли свято або спомин святого випадає на неділю, його замінює недільна Літургія. Але урочистість Народження Йоана Хрестителя — це один із винятків. Якщо це відбувається у день Господній, молитви, читання та псалми, пов’язані з урочистістю, не замінюються літургійними текстами неділі.
Йоан помер як мученик, що засвідчив істину Божого наміру, що шлюб має бути довічним зобов’язанням між чоловіком і жінкою. Цю мученицьку смерть Церква відзначає 29 серпня. Але навіть якби Йоан не був мучеником, Церква, безсумнівно, все одно святкувала би його життя і служіння як предтечі свого Господа.
Урочистість Народження Йоана Хрестителя — одне з найдавніших церковних свят, введених як у східну (грецьку), так і у західну (латинську) Літургію. Відомості про нього сягають IV століття.
24 червня було обране датою урочистості, оскільки Святе Письмо говорить нам, що Йоан був зачатий за шість місяців до Ісуса. Ймовірно, Йоан народився приблизно за шість місяців до Христа, тобто за півроку до 24 грудня.
Але був ще один важливий фактор для визначення дати народження Йоана. За століття до Христа деякі язичницькі культури щорічно відзначали літнє сонцестояння, яке припадає на кінець червня, помітивши, що після сонцестояння дні ставали коротшими. З різних причин вони традиційно святкували зміну пір року, запалюючи багаття, які горіли всю ніч.
Таке розпалювання багаття було широко поширеним ритуалом серед різних груп язичників, які мігрували до Європи у перші століття існування Церкви. Церква усвідомлювала важливість якось прийняти цю давню і дуже популярну серед людей, яких вони прагнули навернути, традицію, не бажаючи при цьому пов’язувати її з язичницькими ритуалами.
Події з життя Христа не мали очевидного зв’язку з цим святом середини літа, тому провідники ранньої Церкви звернулися до життя Йоана Хрестителя. Так само, як народження Христа святкувалося під час зимового сонцестояння наприкінці грудня, так і народження Йоана Хрестителя почали святкувати під час літнього сонцестояння. Це був ідеальний підхід: народження Йоана передвіщає народження Ісуса.
Офіційно урочистість Народження Йоана Хрестителя була встановлена у 506 році. Цей день набув дуже великого значення для людей: відомо, що у 841 році дві ворогуючі армії франків, зустрівшись віч-на-віч, не захотіли битися у день такого великого свята, тому відклали битву на наступний день.
Йоан був провісником Христа, голосом, що волає у пустелі: «Готуйте путь Господню, вирівняйте стежки Його!» Але він також дав нам зразок героїчної святості: він публічно засуджував лицемірство й аморальність, закликаючи всіх до покаяння. Він кинув виклик жадібності й матеріалізму свого часу, дотримуючись життя у бідності, простоті та безкорисливості, що надихало не лише його сучасників, а й засновників християнського чернецтва.
Куди б Йоан не йшов, його оточували величезні натовпи та послідовники, дехто вважав його Месією. Але він не скористався цими людьми. Навпаки, він чітко сказав їм, що він не той, ким вони його вважали, і що вони повинні пережити навернення серця, готуючись до приходу Месії.
Коли Ісус розпочав Своє служіння, Йоан послав своїх учнів до Ісуса, а потім відійшов на другий план, покірно прийнявши свою роль зі словами: «Йому треба рости, мені ж маліти». Він забув себе і жив для Ісуса.
Послання Йоана людям дві тисячі років тому полягало у тому, що прихід Господа неминучий, тому ми повинні бути до нього готові. В урочистість Народження Йоана Хрестителя Церква оновлює це послання.
Переклад CREDO за: Д. Д. Еммонс, Simply Catholic
фінансово.
Щиро дякуємо!
