Латинська мова і донині зберігається в літургії Церкви та в багатьох церковних документах задля підтримання єдності. Може здатися, що Католицька Церква загалом більше не користується латиною, однак істина набагато складніша.
Насправді використання латини в літургії рекомендоване Другим Ватиканським Собором.
ІІ Ватиканський Собор не скасував латину
Хоча учасники ІІ Ватиканського Собору гаряче підтримали використання народних мов, вони не мали наміру повністю замінити ними латинську мову в римському обряді. У соборному документі Sacrosanctum сoncilium цілком чітко сказано, що треба робити з цією архаїчною мовою: «Вживання латинської мови… має бути збережене у латинських обрядах». Народні мови ж мали призначатися для «читань, настанов, деяких молитов та співів».
Початковий намір полягав у тому, щоб замінити деякі частини Меси народними мовами, зберігаючи решту частин латинською. У тому ж документі є навіть рекомендація навчати людей співати латинською мовою: «Попри це, потрібно вжити заходів для того, щоб вірні також уміли промовляти або спільно співати латинською мовою властиві для них частини Ординарію Меси».
Латина як знак єдності
Загальна Настанова до Римського Месалу повторює ці слова, але вже в контексті плекання єдності між різними мовними групами. «Оскільки вірні з різних країн дедалі частіше збираються разом, бажано, щоб вони вміли співати на прості мелодії принаймні деякі частини Ординарію Меси латинською мовою, особливо Символ Віри та Молитву Господню».
Церква століттями вживала латинську мову, оскільки вона народилась у Римській імперії, а коли ця імперія зазнала краху, латинська мова стала для Церкви способом об’єднати католиків усього світу. Навіть зараз багато церковних документів виходить латинською мовою, а у Ватикані нещодавно навіть запустили латинську радіостанцію! Це робиться як задля збереження стародавньої мови, так і для її підтримки як об’єднавчого фактору для усіх католиків.
Переклад CREDO за: Філіп Кослоскі, Aleteia