У січні 2024 року під час промови до медйіників та працівників масових комунікацій Папа Франциск висловив низку занепокоєнь щодо штучного інтелекту (ШІ), наголошуючи, зокрема, на проблемі «діпфейків» — технології, яка «спотворює наші стосунки з іншими та з реальністю».
«Я сам був об’єктом цього», — зазначив він.
Справді, роком раніше «фотографія» Папи Франциска у довгій білій куртці, натхненній модним лейблом Balenciaga, стала одним із перших медіауспіхів зображень, створених ШІ. Цю вірусну «фотографію» поширили у мережі сотні тисяч разів.
Тепер ми знаємо, що насправді це зображення створив 31-річний Пабло Ксав’єр після вживання галюциногенних грибів. Він твердив, що не мав наміру завдати шкоди понтифіку, а хотів лише надурити і розважити користувачів інтернет-форуму.
Створення фальшивих зображень Папи протягом кількох тижнів було модним трендом, що спонукало «New York Times» поставити питання: чому Папа став зіркою фотографій, згенерованих ШІ?
Вердикт авторів статті: це був радше знак вдячності Папі у поєднанні з бажанням створити форму комічної невідповідності його загальновідомому статусу, ніж намір завдати йому шкоди.
Але відтоді незаконні привласнення іміджу Папи Франциска не сповільнилися, натомість стали ще проблемнішими.
Один із таких випадків — це видавання фальшивого фото за справжнє, щоби переоцінити реальну кількість молодих людей, присутніх на Світовому дні молоді у Лісабоні.
Проблема також може мати політичний вимір — наприклад, коли у мережі поширили фальшиву фотографію, на якій Папа був зображений із райдужним прапором на плечах, щоби створити враження, нібито він святкує «Місяць прайду» — подію, спрямовану на популяризацію ЛГБТ.
Та подібні випадки стосуються не лише Папи. У травні минулого року Жоан-Енрік Вівес, єпископ дієцезії Урхель в Іспанії та Андоррі, засудив крадіжку особистих даних після того, як побачив опубліковане в Інстаграмі відео, згенероване штучним інтелектом. Це відео демонструвало, як єпископ нібито закликає людей купувати акції нафтової компанії. Деякий час дієцезія розглядала можливість судового позову.
У січні кардинал Карлос Агіар Ретес, архієпископ Мехіко, також забив тривогу після публікації фальшивого відео, у якому він нібито стверджував, що його вилікували за допомогою певного чудодійного препарату. Архієдієцезія негайно спростувала інформацію і застерегла населення від цього обману.
Але штучний інтелект не обмежується створенням зображень. Він також генерує тексти, і тут особливо повчальним є приклад «отця Юстина». Цей бот у колоратці, що давав відповіді на питання про віру й теологію, був «позбавлений сану» всього через два дні після початку своєї діяльності за свої несумісні з католицьким вченням відповіді.
Наприклад, він дозволив одному користувачеві охрестити свою дитину енергетичним напоєм замість води, а іншого сповідав і дав йому відпущення гріхів. Після численних скарг «отця Юстина» перевели у стан «теолога-мирянина» у звичайному піджаку і попередили користувачів, що штучний інтелект призначений суто для освітніх цілей і не може замінити реальної людської взаємодії.
Читайте також: 50 років тому Ратцінґер попереджав про небезпеку штучного інтелекту
Що святий Тома сказав би про штучний інтелект?
Релігійні картинки чи сакральне мистецтво: як ставитися до зображень, створених штучним інтелектом?
Переклад CREDO за: Каміль Далмас, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
