З початку свого понтифікату Папа Франциск відмовлявся від належних літніх відпусток і від папської традиції рятуватися від римської спеки у заміській резиденції Кастель Гандольфо.
Та попри це, у липні та серпні Папа робить перерву у графіку своїх богослужінь і зустрічей. Цього тижня, коли Франциск відпочиває у стінах Ватикану перед найтривалішою за весь час його понтифікату вересневою поїздкою [Індонезію, Папуа – Нову Гвінею, Тімор-Лешті та Сінгапур], троє потенційних майбутніх Пап перебувають у центрі уваги.
Хоча кардиналам заборонено вести «передвиборчу кампанію», великі публічні події чи новини навколо них природно підвищують їхню популярність як серед церковних лідерів, так і серед простих католиків. Хоча остаточне голосування у Сікстинській капелі буде таємним, процес публічних «оглядин» можливих кандидатів розпочався вже давно.
Читайте також: Держсекретар Ватикану про концепцію справедливої війни
19 липня державний секретар Святого Престолу П’єтро Паролін прибув до України з тижневим візитом як папський легат з нагоди марійної урочистості у Бердичеві. Хоча цей візит вважався пастирським, очевидно, що ця поїздка неминуче матиме політичні наслідки. Це був перший візит головного дипломата Ватикану в Україну після повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року, і він відбувся у делікатний час. Потенційне друге президентство Дональда Трампа у США та Європа під посиленим впливом Віктора Орбана — обидва з яких симпатизують Росії — підігрівають побоювання щодо зниження підтримки України з боку Заходу.
Вже понад два роки українські лідери просять Франциска відвідати охоплену війною країну. Франциск, однак, заявив, що не поїде, поки не зможе відвідати також і Москву, щоби спробувати вплинути на мирну угоду.
69-річний кардинал Паролін має репутацію обережного, хоча часом і нерішучого дипломата, який посилає неоднозначні сигнали про епоху «після Франциска» у церковному житті. Деякі консервативно налаштовані кардинали тепер бачать у ньому найнадійнішого кандидата, здатного зупинити хвилю реформ Франциска, — і, незалежно від ідеологічних переконань, він вважається кандидатом, здатним перемогти в очікувано непередбачуваному конклаві завдяки самому своєму імені.
Немає жодних сумнівів, що поки Паролін подорожує Україною і втішає матерів, які втратили дітей на війні, зустрічається з президентом Володимиром Зеленським та іншими високопоставленими урядовцями і вітає маленьких дітей, церковні лідери там і тут зауважують той факт, що хоча візит нинішнього Папи [в Україну] може так і не зрушити з місця, цілком можливо, що їх уже відвідав майбутній Папа.
Тим часом у Канаді кардинал Жеральд Сіпрієн Лакруа з Квебеку оголосив, що відновлює виконання своїх обов’язків після того, як розслідування зняло з нього звинувачення у сексуальних домаганнях, що з’явилися на початку цього року.
66-річний архієпископ приймав Папу Франциска під час його візиту до Канади у 2022 році, а через рік був призначений до папської Ради кардиналів, які щокварталу збираються у Римі, щоб обговорити основні питання церковного управління.
Протягом кількох років Лакруа вважався людиною, яка могла би здобути підтримку тих кардиналів, які загалом підтримують пастирський підхід Франциска до гострих питань, але хочуть кандидата, чий стиль управління був би більш передбачуваним.
Коли жінка, якій на той час було 17 років, звинуватила кардинала Лакруа у сексуальних домаганнях, які нібито мали місце у 1987-88 роках, загальний консенсус був такий, що як кандидат на папство він «мертвий». Але після того, як Вищий суд його виправдав, дехто у Ватикані вважає, що це лише зміцнило його репутацію, оскільки колеги можуть вважати його перевіреним кандидатом.
26 липня кардинал Лакруа повернеться до публічного виконання публічних обов’язків, очоливши Месу на свято святої Анни у найстарішій святині Північної Америки. Спостерігачі можуть поставити природне питання, чи вважати це початком стрімкого «туру повернення».
Тимчасом філіппінський кардинал Луїс Антоніо Тагле був представником Папи на Національному євхаристійному конгресі у США в Індіанаполісі — мегаподії, що зібрала близько 50 000 католиків.
Під час останньої Меси 21 липня кардинал Тагле говорив про перетворювальну силу Євхаристії, яка вимагає, щоби християни приділяли особливу увагу мігрантам, бідним і маргіналізованим верствам населення, повторюючи центральні тези понтифікату Франциска.
Тагле, про якого говорили як про ймовірного Папу ще з часів конклаву 2013 року, називали «азійським Франциском» ще до того, як Папа привіз його до Рима з Маніли, щоб призначити пропрефектом євангелізаційної секції Дикастерію з євангелізації.
67-річний кардинал, що відзначається помітною привітністю, міг би стати медійною сенсацією як перший Папа з Азії. Однак його катастрофічне управління головною благодійною організацією церкви «Карітас», яку протягом останніх років звинувачували у некомпетентності персоналу і приховуванні зловживань, стало причиною виключення Тагле з «шорт-листів» папабілів.
Але з огляду на його роль у Національному євхаристійному конгресі, в якому взяли участь десятки єпископів і кардиналів з усього світу, неважко припустити, що у церковному середовищі є й альтернативні погляди на Тагле.
Події в Україні, Квебеку та Індіанаполісі помітно підживили розмови, що точаться у Римській курії про те, що може статися, коли 87-й річний Франциск залишить сцену.
фінансово.
Щиро дякуємо!
