Запитання:
— Я вчинила не зовсім добре. Хотілось якоїсь поради, і замість того, щоб звернутись до Господа Бога, до священика, то я пішла до ворожки і почула зовсім не те, що хотіла. Я почула, що на мене чекає смерть рідних. Ця звістка настільки мене збентежила, заполонила моє серце, що не можу вийти з депресії. Дуже мені важко на серці. Звичайно, я сповідалася. Під час сповіді стало набагато краще. Я відреклась від слів тієї жінки, але думки беруть своє і не покидають мене. Все чекаю чогось поганого. Не знаю як про це забути… Як мені бути?
На запитання відповідає доктор морального богослов’я, ректор Інституту Богословських Наук о. Віктор Білоус:
— Передусім не потрібно вірити словам ворожки з тієї простої причини, що знання майбутнього жодній людині не дано. Також і диявол та його слуги не мають доступу до майбутнього і його не знають, тому будь-які їхні твердження про майбутнє безпідставні, вони можуть лише вгадувати. Отож для віруючої людини слова ворожки не можуть бути призначенням – фатумом, не варто ними перейматися і надавати їм якогось значення. Тим більше не треба їх боятися, бо не вони визначають майбутнє. Треба їх трактувати як відверту брехню.
Диявол хоче знищити наш духовний спокій, тому він все придумає для того, щоб нас збентежити. Це наступна річ, яку варто взяти під увагу на шляху визволення від диявольського поневолення. Він використовує наші слабкі місця, про які знає, бо має доступ до нашого минулого, щоб посіяти в нашому житті неспокій і паніку. Диявол, який є напрочуд інтелігентним творінням, б’є по найболючіших місцях. І таким чином він робить нас слабшими. Наприклад, смерть близьких — це дійсно слабке місце кожної людини, і можна цим оперувати, щоб застрашити когось чи змусити робити якісь життєво важливі рішення. Тому вихід із такої ситуації — не допускати, щоб проростали зерна диявольської брехні, тоді Христовий мир наповнить наше життя.
Християнська духовність пропонує наступні кроки у боротьбі з дияволом:
1. Святе Письмо і молитва. Як тільки зауважимо в душі думки, які нас бентежать, відразу протиставляти їм слова зі Святого Письма чи якусь коротку молитву. Пустельники застосовували саме таку стратегію боротьби зі спокусами, підкреслюючи, що навіть саме повторення імені Ісус вже є екзорцизмом проти диявола.
2. Чеснота гумору. Борючись із навалою спокус та нав’язливими думками, варто спробувати посміятися над дияволом, не сприймати його серйозно. Насміхаючись із сатани, можна ефективно відбити його напад. Диявол — смертельно серйозний, дуже боїться сміху, тому залишає людину. Святий Франциск Ассизький, свята Тереза від Дитятка Ісус, святий Томас Мор, та інші є прикладом того як гумор визволяє людину від диявольських спокус і від самого себе.
фінансово.
Щиро дякуємо!
